Домашнє ув'язнення/Home Confinement

Білченя.

Минув певний час коли вони розпочали заняття, розглядаючи чергові схеми до них у кімнату зайшла покоївка приносячи тацю з їжею на одного. Вона лишилася спостерігати за Джісоном в кутку кімнати, щоб, як казала господиня: «і крихта не потрапила до його 'гидкого' рота». Мінхо бісило у цій ситуації абсолютно все: зверхнє відношення, служниця, Джі та він сам, через свою безпомічність. Хо ще мить сидів нервово стукаючи ручкою та обпалююче дивлячись на служницю останній стукіт і він підвівся та під приводом того, що вона заважає виставив за двері провертаючи ключ зсередини.

- Перекуси, я не голодний.- Лі підійшов з тацею та прийняв всі підручники та інші папери у бік ставлячи посуд перед меншим.

- Не потрібно...

- Ти нічого не їв з вчорашнього дня!- Хо проговорив грубішим голосом ніж хітів, через що стурбовано поглянув на Джі, а потім тихо продовжив,- Тобі варто поїсти, щоб ти легше засвоїв матеріал, а якщо пані Хан спитає, то скажеш ,що я силоміць заставив тебе. Якщо не повірить то розмовлятиму я. Зрозумів?

Джі злегка кивнув смакуючи їжею. Лі перевіряв завдання, які виконав Хан, та зрідка поглядав на нього. На його обличчі з'явилася усмішка коли він побачив пухкі щічки меншого. Джісон відчув на собі погляд, яким на нього ніколи ніхто не дивився, тому завмер не рухаючись.

- Білченя~...- зачаровано промовив Лі трохи сміючись.- Джісоні, ти знав, що твої щічки геть як у білочки?

Джісон швидко проковтнув усе та підвів очі,- Гидота...

Вираз обличчя Хо змінився на похмурий та ніяковий: А... Так, пробач.

Мінхо завершив перевірку та потягнувся, беручи папери він повернув їх Джі.

- Ти молодець. Все ідеально, якщо не враховувати дрібні корегування, тому ти заслуговуєш на перепочинок.- Старший ще трохи порозглядав Джісона та продовжив,- Давай трохи порозмовляємо?,- менший ніяк не відреагував та продовжив мовчати, очевидна поведінка, але Хо продовжив,- Джісоні, тобі може бути не комфортно, але скажи: ти вживаєш антидепресанти?

- Менший підхопився з місця бігаючи очима по обличчю старшого: Вони у тебе!?

- Так, підібрав вчора у кабінеті.- старший підняв баночку уверх розглядаючи її, однак його дії не відповідали тому, що він хоче повернути загублену річ.