Зіронька..

3 роздiл

Джисон зайшов на кухню роздивляючись його новий дім.

 - тобі допомогти з чимось?

- та ні не треба. дякую)- Джисон просто посміхнувся і сів за стіл. Хлопець уважно роздивлявся кожен рух старшого і на руках Мінхо були видні вени, одним словом Хан був зачарований своїм сусідом по кімнаті. 

- як ти тут опинився?

- а?

- бе, питаю, як ти забрів у наш гуртожиток?

- а.. та довга історія.. 

- я люблю довгі історії)

- хах.. якщо коротко втік з дому

- капець..

- мг

- а ти знаєш Фелікса?

- так, це мій двоюрідний брат

- а навіть так.. прикольно

- угу, ні ну, я не можу, я все таки допоможу з чимось

.- ахах, та не..

- треба. - після цього Джисон підійшов до Мінхо і взявся за салат який Лі ніяк не встигав зробити. Хлопці готували і сміялись розмовляючи про все на світі. Коли Хо почав готувати млинці то Хан як раз закінчив з салатом.

- ніколи не вмів перевертати млинці.

- давай навчу)

- та ні не треба

- даваай, це буде весело

- гараазд. -Джи підійшов до плити і наливши тісто почав старатися жарити, а поки Мінхо спостерігав. Коли ж дійшла черга до перевертання Хан глянув на Мінхо і ніби просив очима "допоможи плиз". Мінхо встав ззаду молодшого і взявши його руки в свої показував як готувати. Тоді Джисон просто випав зі світу, серце забилося швидше, а у вухах почало трохи дзвеніти.

 - Джисоон, ти мене слухаєш?

- ой.. вибач будь ласка, я замислився..

- та нічого дивись. - Мінхо перевернув один млинець, а потім попросив Хана продемонструвати теж саме. Джисон спочатку вагався, але взявши себе в руки зробив те що треба було. Хлопець закрив рот руками від здивування і ледь не стрибав від радості.

 - молодеець, а ти казав що не вмієш)

- я справді не вмів.. дякуюю!- Хан накинувся на старшого з обіймами, а Мінхо трохи здивувашись, з почервонівшими мочками вух, обійняв його у відповідь. Скоро всі прийшли і заходилися їсти. Всім все дуже сподобалось і за столом Лікс почав.