Зіронька..

2 розділ

Вранці Хан встав через будильник, який продзвенів о шостій ранку як і було потрібно. Хлопець встав і тихенько зробив водні процедури після цього розбудивши брата. Хлопці тихо взяли свої сумки і вибігли через вікно так як вони жили на першому поверсі. Вони побігли без курток одразу до якогось магазину щоб купити трохи їжі і може одягу, бо куртки і одяг які в них були в хлопців ще з 15 років. Вони трохи скупилися і йшовши по вулиці мислили куди їм піти. Скоро вони зупинилися у якомусь гуртожитку. Їх заселили в якусь кімнату де вже було 6 людей. 

- доброго дня чимось допомогти?

- так.. чи можна заселитися у якусь кімнату?

- ви обоє ?

- угу.

- ну у нас закінчилися вільні кімнати, але ще є в одній 2 місця, тобто з вами житиме ще шестеро людей.

- так без проблем.

- чудово, тоді ось ключі і.. о Чан, це ваші нові сусіди, проведи їх в кімнату - мимо проходив хлопець і звернувши увагу на жінку що покликала його підійшов до хлопців.

- ходімо) - троє пішли і Чан почав розмову.

- мене звати Чан, Бан Чан. А вас? доречі попереджаю вам ще з 6 людьми прийдеться жити рахуючи мене.

- так ми вже знаємо.. я Джисон, Хан Джисон, а це мій брат Фелікс, Лі Фелікс.

- а то ви..

- ми двоюрідні, але я переїхав до Джисона жити, бо мої батьки в автокатастрофі..

- ой вибач

- та нічого..

- ось нам сюди. - хлопець завів Хана з Ліксом в кімнату де було лише четверо.

- СИНМІН БЛІН

- АХАХХА

- кхм кхм. - хлопці звернули увагу на старшого (Чана) і глянули на хлопців.

- о привіт, ви новенькі?

- так привіт.. я Джисон, а це мій брат Фелікс.

- приємно познайомитись)) я Хьонджин, це Синмін і Айен, а це Чанбін) - всі познайомились і хлопці розклавши речі пішли до всіх.

- а вас же має бути 8 чи не так?

- так, але там ще один пішов на під робіток скоро повинен прийти.

- аа окей..

- Хане, не хвилюйся відчувай себе як вдома тебе тут не вб'ють - посміявся Хьонджин до якого прижимався Лікс, якому схоже що сподобався цей хлопець. Та і сам Хьонджин був не проти пообійматися з Йонбоком. А поки Хан старався звикнути до нової компанії.

- а ви не знаєте приблизно коли прийде той хлопець? - і тут відчиняються вхідні двері і чується знайомив голос.

- по перше я ненадовго мені з тим хлопцем з яким я вчора познайомився зустрітись треба, по друге мені чувіха на варті сказала що у нас новенькі

- ага, познайомся це Фелікс і Джисон.- Хан вже тоді дивився на того хлопця з очима по 50 копійок, а коли "незнайомець" почув ім'я "Джисон" одразу ж глянув на лице молодшому і закліпав очима від того, що зловив його погляд на собі.

- я Мінхо..

- ви шо знайомі? 

- ААА ДЖИСОН, ЦЕ ТОЙ ХЛОПЕЦЬ ПРО ЯКОГО ТИ МЕНІ РОЗПОВІДАВ І З ЯКИМ ТИ МАВ СЬОГОДНІ ЗУСТРІТИСЬ? оо приємно познайомитись))

- ну ось і зустрілись - підхопив Синмін лягаючи на диван.

- мг..- відвів погляд Джисон струхнувши головою ніби вилітаючи з думок. 

Мінхо перевдягнувся і помивши руки пішов на кухню зі словами "я сьогодні добрий, приготую вечерю" на що хлопці посміявшись подякували і розійшлися по своїх справах: Чан з Чанбіном пішли кудись на вулицю, по словах старшого " в магазин "; Синмін у свою з Айеном кімнату; Фелікс з Хьонджином сиділи в залі і про щось мило розмовляли мов парочка, ну а так як Джисону не хотілося лишатися з цією "парочкою" він пішов допомогти Мінхо на кухні.