Коли я опинюсь серед німої пустки
і серце буде схлипувать від сірості зими
я вдамся у пророки. Неначе Заратустра,
я буду трактувати твої химерні сни.
Що ж бачиш ти у снах? Ті прокляті печалі,
що йдуть з тобою поряд вже пів твого життя.
Відкрий мені себе, віддай свої скрижалі,
скажи одне хоч слово цим травам і полям!
Ох не було б кохання таким дурним й тривалим,
якби не вмів для тебе слова складати в ямб...
ВИ ЧИТАЄТЕ
Сонце в зеніті (вірші)
PoezjaСпроба осягнення та висловлення того, що залишається непомітним у звичайному житті.
