Слабкий порив вітру торкнувся тіла під Древом разом з ледь помітним імпульсом енергії, що пройшов по землі. Хвилинна тиша, і знову м'який імпульс та порив. І знову. І знову. Наче пульс чи дихання, які поступово набирають свій ритм.
Перше, що відобразилося в синіх очах – поодинокі бруньки на дереві. Потім – встромлені у стовбур два болти та чотири гвіздки, що здавалися маленькими цятками на фоні цього велетня. Наостанок хлопець відчув тягнучий біль у тілі.
Глибокий вдих послав нове тепле відчуття. У голові ж – туман. Він підвівся з землі, погляд мимоволі опустився на тіло, а після на долоні, де були блідуваті сліди на шкірі. Одяг на тулубі розірваний, тканина просочилася кров'ю, але тіло чисте.
Перші секунди це не викликало питань, але після він озирнувся.
Навколо темна пустеля мертвої землі та трупів. Він здригнувся він нового імпульсу під ногами, але не бачив що його спричиняє.
"Дерево?" – подумав і озирнувся, а коли його долоня опустилася на сухий стовбур, імпульс повторився сильніше.
– Це – Древо Шенці, – промовив жіночий голос, але коли хлопець озирнувся, поруч нікого не було, а голос продовжив. – Древо Життя.
Цей голос збив з пантелику, і він продовжував озиратися, безрезультатно намагаючись знайти володарку голосу, бо навколо не було нічого крім руйнувань. Це місце, як і саме дерево мало чим поєднувалися зі значенням "життя".
Знову подивившись на стовбур, він ніби думав, чи не збожеволів часом, і чи дійсно з ним говорить...дерево.
– Хто ти? – все ж наважився спитати спочатку подумки.
– Минула Хранителька, – відповіли не одразу, голос відлунював у голові.
Хранителька. Це йому нічого не дало. Звучить як щось, що він дуже добре знає, але думки не формуються у спогади. Його увагу знову привернуло все навколо, а потім він сам. Навіть себе не пам'ятає.
– Хто я? – запитав знову, дивлячись на Древо.
– Алан, – цього разу відповідь була швидкою, втім перед наступними словами промайнула пауза, – Хранитель Древа Шенці.
І знову цей титул. Алан напружив пам'ять, аби згадати, що це означає, але насправді ніби й нічого про це не знав. Рівно як і про те, що відбувається навколо. Чому його спогади покриті туманом? Що значить бути цим самим Хранителем? Чому навколо таке руйнування?
ВИ ЧИТАЄТЕ
Лише одна крапля
ФэнтезиДрево Шенці з давніх-давен було центром існування Народу Землі. Його коріння простягається на сотні кілометрів навколо, живлячи собою місцеві води та ґрунт. І скільки існує древо, стільки існує й народжений з його сили Хранителі, які здатні контролю...
