Лише одна крапля

Розділ 4

– Тут, це тут!

Дитячий сміх наповнював галявину, а погойдування трави на вітру доповнювало рух малюків. Їх батьки й не помітили як ті вже встигли втекти з поля зору, а тим паче повернутися назад з храму при Древі. Але зараз вони одразу помітили позаду дівчину у білому вбранні, її очі не покидали маленькі фігури попереду і від цього їх зелений колір сяяв ніжністю.

– Хранителько, – молоді люди привітно вклонилися, хоч дівчина цього й не любила.

Вона не ставила себе у роль правителя, якому варто вклонятися. Навіть коли приходили до храму та приносили підношення, Хранителька не сприймала це на себе, а саме як молитву Древу та акт підживлення Світла в ньому.

– Ми обробляли землю, і тут...

– Перелом енергії, – вона м'яко перервала жінку, а після подивилася на дітей. – Мене вже повідомили. Добре, що не стали чекати.

Хранителька і раніше відчула нестабільні потоки, що поширилися корінням Древа Шенці, але не могла зрозуміти де саме. І лише зараз нарешті відчула де був той згусток в'язкої енергії, від якої поволі вмирав врожай. Складно контролювати всю територію, саме тому у неї є "очі" – цей мирний народ, який змалечку може бачити переломи енергії, але не впливати на них. Вона ж була їх "руками".

Декілька рухів пальцями, з яких ринули тонкі нитки світла та ухопилися за Пітьму, послабили та поступово розвіяли її, звільнивши місце життю, яке знову почало живити землю та місцями уражений врожай.

⊹──⊱✠⊰──⊹

– Ніяк не можу второпати, що ти робиш...

Алан стояв біля дерева зі схрещеними руками, спостерігаючи за тим, як Аннет вже кілька хвилин стоїть босоніж у ще одній невеличкій річці, яка трапилася їм після дня шляху. Вона ж нічого не відповіла йому та продовжила дивитися на те, як течія лоскоче шкіру. А згодом нахилилася так, що побачила своє дуже нечітке відображення, а кінчики каштанового волосся занурилися у воду. Навіть так можна сказати, що стан шкіри та тіла Хранительки покращився, а до очей повертався блискучий колір.

– Ні, не відчуваю, – раптом промовила як вердикт та вийшла на берег.

– Не відчуваєш що?

– Вплив коріння Древа, – її голос був відсторонений, ніби так і говорить сама з собою, а не з кимось. – Ця вода та земля не живляться його енергією.