МІЙ ЧОЛОВІК ЗА КОНТРАКТОМ

15

«Перше кохання завдає біль, а нерозділене розбиває серце.»

Стейсі Лі

Я ж сказала, що він мені не подобається, навіщо продовжувати говорити якийсь абсурд? Ще й просить не сердитися на неї? Ще чого! Абігейл Роуз, ти перейшла всі межі.

— Стій! — чорт, ще його бракувало.

— Чого тобі, розумнику?

— Пішли вип'ємо, — Ітан пройшов повз мене.

— Я не піду пити з тобою.

— Боїшся?

— Не хочу тягнути тебе п'яного додому.

— А можливо, — він підійшов до мене, — ти боїшся мене?

— Я сильніша за тебе, чого раптом мені боятися?

— Ні-ні, — ми пішли далі, — Ти боїшся того, що я справді можу випити більше за тебе, тому й вигадуєш відмазки.

— Ти мене бісиш! — хапаю його за руку і притискаю до дерева. — Якщо я вип'ю більше за тебе, ти купуєш мені сумочку prada. — от тут він і здасть.

— По руках.

— Що? — відпускаю його.

— Але якщо виграю я, — чому він виглядає настільки впевнено? — Ти винна будеш мені бажання, по руках?

— По руках, — якомога впевненіше відповідаю.

— Тоді йдемо у бар.

— Який ще бар? — хапаю його за руку і веду за собою до машини. — Сідай, їдемо до ресторану моєї тітки.

Аманда, рідна сестра моєї мами, була тою, хто виростив мене, вона не покинула мене, в той час як рідна мати хотіла залишити мене у дитячому будинку. Батька свого я ніколи не знала.

Коли тітка відкрила свій ресторан з сашимі я була тою, хто вірив в неї найбільше. Саме тоді я придумала аферу з побаченням у її ресторані. Оскільки від матері в мене тільки мила зовнішність, тож я використовувала її. Чоловіки йшли зі мною на побачення і в результаті оплачували рахунок. З тих пір я постійно багато п'ю, тож Ітану далеко до мене.

Припаркувавши машину я вийшла, а за мною Ітан.

— Тьотю!

— Знову ти? — Аманда стояла за касою і рахувала гроші.

— Я також рада тебе бачити.

— Знову не сама?

— Так, це Ітан.

— Доброго вечора, — йому було ніяково.