Одного разу із часоворотом

Розділ 8: Перший день навчання

Перші два уроки для Анаїт пройшли дуже цікаво. Астрономія та захист від темних мистецтв точно стануть її улюбленими предметам (прямо як і всі інші). До кабінетів дівчина добиралася сама, питаючи у деяких студентів шлях. Іноді Анаїт попадалися навіть ті, хто йшов разом із нею на той самий предмет.

Весь час дівчина підіймала руку саме тоді, коли професора питали питання, які були на її папері. Відповідала Анаїт впевнено, все й вправду виглядало так, наче вона знає, про що каже. Хоча насправді їй треба було тільки завчити відповіді вже на заготовлені питання.

Та коли настав час історії магії, а потім ще й подвійної трансфігурації, Анаїт трішки переживала. Саме ці предмети в неї співпадають з дівчатами та мародерами. На них Марлен сіла з Анаїт, а на історії вони навіть розмовляли майже протягом всього часу, бо дівчата сказали, що професор (який, до речі, виявився привидом!) й так просто повторює теми вголос та не звертає уваги майже ні на кого.

А ось на трансфігурації було цікавіше! Анаїт знову сиділа з Марлен, яка виконувала завдання.

— Не люблю я трансфігурацію! — Прошептала Маккіннон, намагаючись перетворити свій палець на голку без гострого кінця.

— Чого це? — Спитала Анаїт, спостерігаючи за стараннями знайомої.

— Не знаю... Здається так, наче моя паличка не підходить для того, щоб змінити щось з роду на інше. Думаєш, справа все-таки в паличці? — Сумно зітхнула Марлен.

Анаїт подивилась в бік, замислившись:

«Цікавий випадок... Але я все одно на цьому не знаюся», — дівчина облокотилася на спинку стільця.

— Навіть не знаю... Я ніколи не вивчала палички з цієї сторони. З якого дерева твоя? — Запитала Анаїт, намагаючись виглядати максимально «освіченою» чарівницею.

— З англійського дуба. Я читала за свою, й за інші палички. Але нічого такого не знайшла. Моя сама звичайна, хоча кажуть, що з такого ж самого дерева була паличка самого Мерлина! До речі, а з чого твоя? — Поцікавилася Марлен, відклавши спроби щось перетворити.

— Моя... — Анаїт на секунду замовкла, намагаючись згадати назву дерева. — ... з модрини та серцевиною з пір'я фенікса.

— Твоя паличка з модрини? — Перепитала Марлен, не очікуючи на відповідь. — Це ж дуже цікаве дерево! Наскільки я памʼятаю, володар такої палички не знає, на що він здатен насправді. Це означає, що ти станеш дуже видатною чарівницею! — Із захватом розповідала дівчина.