Одного разу із часоворотом

Розділ 6: Діаґон Алея та розподіл на факультет

Похід за покупками для школи пройшов прямо так, як собі уявляла Анаїт. Діаґон алея й справді виявилася чарівним місцем, в точності як описувалося в книгах.

Блукати цими вуличками було неймовірно, заходити в магічні лавки та магазини — ще більше, робити це із директором Дамблдором — взагалі неперевершені відчуття. Як мінімум так думала Анаїт.

Вони купили абсолютно все, що треба було дівчині, на гроші, які виділяє школа тим, хто цього потребує. Звісно, мантію та книги довелося купити не найкращі, але, чесно кажучи, Анаїт на це було все одно.

Найцікавіша річ, яку треба було взяти, так це чарівна паличка. В момент, коли Анаїт із Дамблдором зайшли в лавку Олівандера, дівчина забула хто вона, що тут робить та що відбувається.

Довелося перепробувати як мінімум двадцять різних паличок! Десь на середині Анаїт вже думала, що все-таки вона не чаклунка та зараз містер Олівандер спитає в Дамблдора, навіщо він привів сюди маглу.

Але все-таки деяка паличка обрала Анаїт Мартин. Як сказав містер Олівандер, то є паличка з дерева модрина та серцевиною з пір'я фенікса. Він також згадав, що господарі паличок з модрини найчастіше навіть не підозрюють про те, який рівень сил мають до зустрічі зі своєю паличкою й що з них виходить найкраща пара.

Це дуже зацікавило Анаїт та їй вже не терпілося спробувати свої перші заклинання. Але до цього будо ще довго: Анаїт навіть уявити не могла, скільки їй доведеться навчатися, бо цього року учні здають екзамени НОЧІ — напрочуд обтяжливі чаклунські іспити, — та, якщо вона залишиться в цьому часі, їй також доведеться це робити. А враховуючи те, що Анаїт ніколи не навчалась магічним предметам, їй буквально доведеться вчитися день та ніч. Це лякало Анаїт, але директор Дамблдор пообіцяв, що влаштує все так, щоб їй не було за що турбуватися.

***

Повернулися в Гоґвортс вони за допомогою порошку флу через камін в одному з магазинів Діаґон Алеї. Ця подорож була дуже незвична для Анаїт, особливо коли її окутав зелений вогонь. Але це було швидко — в мить вона вже стояла в кабінеті директора Дамблдора, де він вже чекав її. Цей спосіб переміщення їй подобався явно більше, ніж трансгресування.

— Перед тим, як ти підеш, — почав Дамблдор, призвавши заклинанням старий капелюх з високої шафи, — тебе треба розподілити на факультет.