Посібник втечі з гри жахів

Розділ 6: Аварійне освітлення

Сінь Мен озирнувся на Дон Сю, але той уже опустив голову і за склом його окулярів неможливо було розгледіти його вираз обличчя. Сінь Мен пильно подивився на нього, перш ніж знову повернутися до дівчини.

- Я обіцяю, що не дозволю йому заподіяти тобі болю, добре?

Через деякий час, коли навіть Сінь Мен уже почав втрачати терпіння, дівчина, нарешті, підійшла ближче, повільно, наче привид, і відчинила замок зсередини.

В той самий час, Дон Сю, який стояв за Сінь Меном, кинувся вперед, відчинив скляні двері та підняв кулак до обличчя дівчини. Сінь Мен був готовий і зміг швидко відреагувати. Він швидко і твердо відштовхнув Дон Сю, іншою рукою ховаючи дівчину за спину. Дон Сю штовхнули в протилежному напрямку, не дозволяючи наблизитися. Прийшовши до тями, він просто фиркнув із неприємним виразом обличчя.

- Містере Дон, - засмутився Сінь Мен, - Хіба вас не вчили, як поводитися з дівчатами?

Дон Сю пильно дивився на Сінь Мена, перш ніж дивно посміхнувся.

- Я просто хотів дати їй невеликий урок, ти занадто гостро реагуєш. Я нічого не збирався з нею робити... І те, що ти робиш занадто багато для інших людей, не означає, що вони обов'язково оцінять твої дії.

Коли він закінчив, Сінь Мен відчув щось за своєю спиною. Хтось із силою штовхнув його вперед. Від несподіванки він зробив два кроки, озирнувся і побачив дівчину, яка, здавалося, не хотіла бути занадто близько до інших людей.

Дон Сю розсміявся.

Сінь Мен був безпорадним.

- Ми - команда, у нас одна мета. Нам не потрібно бути близькими, просто ввічливими й працювати разом, щоб завершити цю місію.

Це призвело до енергійного кивка з боку Сюн Цзябао, але двоє інших супутників, схоже, навіть не почули його.

Однак двері нарешті були відчинені. Супермаркет був заповнений їжею. Хоча свіжі продукти, такі як овочі, фрукти й м'ясо, були вже явно зіпсовані, а отже непридатні для їжі. Сінь Мен спробував поглянути на їхній термін придатності, щоб мати уявлення про час, і виявив, що він був порожній. Здається, це була проблема гри.

Дівчина, ймовірно, була не голодна. Коли вони увійшли, вона сховалася за полицями, і ніхто не хвилювався про неї.

Троє людей розв'язали свою проблему пізнього сніданку, і кожен з них упакував велику сумку з продовольством на майбутнє. Сінь Мен запропонував, щоб кожен знайшов банер та інші речі й повісив їх на дах, щоб інші товариші по команді могли їх знайти. У результаті Дон Сю усміхнувся.