Посібник втечі з гри жахів

Розділ 2: Місто зомбі (2) Монстри в темряві

Йому дуже пощастило, що настільна лампа була робочою, проте світло було надзвичайно яскраве й сліпуче, не ніжне й тьмяне помаранчеве світло звичайних настільних ламп, а таке ж бліде, як у люстри з вітальні. Він боявся, що уся кімната буде освітлена наче вдень.

Сінь Мен обережно поклав її на ліжко і постарався максимально накрити ковдрою, приглушивши тим самим світло настільки, наскільки це взагалі було можливо. Взявши картку, він вчитувався у слова знову і знову, поки нарешті зрозумів частину змісту, потім перевернув її й виявив, що на звороті теж був напис:

[Не вмикайте світло, світло привабить їх.]

[Як дивно, істоти, які повинні існувати тільки в темряві, шукають світло. ]

Сінь Мен миттєво подумав про чотири кроваві ієрогліфи на білосніжній стіні, і тут же здригнувся: що за гра-привид!

Монстрів приваблює світло, тому він не може увімкнути його, але якщо не зробити цього, тоді не можливо побачити зміст карти й стін, не дізнатися, що світло вмикати не можна...

Що за клята підказка, це глухий кут!

Сінь Мен ледь стримував себе, щоб не порвати картку, але, зрештою, у нього все ще не було іншого вибору, окрім як стримувати себе. Адже це єдина підказка.

Він бачив усі підказки на картці, але так і не зрозумів що відбувається, де він, що зовні. І що від нього вимагається він узагалі поняття не має. Здається, спершу йому потрібно знайти іншого члена команди. Можливо, у тих п'яти товаришів по команді буде трохи більше інформації.

Але......

Сінь Мен вагався. Аби когось знайти, йому слід було вийти. Щоб вийти назовні, йому доведеться розібратися з чудовиськами зовні.

Так, чудовисько.

Він може бути впевнений, що зовні точно не звір, а повинно бути якесь чудовисько, адже на карті написано "тільки види, які повинні існувати в темряві", ця темрява не зовсім схожа на ніч, а навіть якщо й так, то не може бути тварин, що існують тільки вночі. Ця фраза нагадала йому про вельми погані речі, такі як вампіри або щось подібне.

Хоч це й абсурдно, але це гра жахів, і ні в чому не можна бути впевненим, хіба не так?

Насправді є ще деякі речі, які здавалися не зовсім правильними й природними, але Сінь Мен не міг їх зрозуміти, тож підсвідомо ігнорував.