Престол (ЗАКІНЧЕНИЙ)

Хороший хлопчик

Ми тиждень намагались потрапити на горище, але Цукі не давав нам туди потрапити й постійно калічив П'ятого і той не міг нормально ніяк відновити свої сили 

- Та пусти ж ти мене туди - вже кричу я собаку
- Я ж тобі говорив. Це непотрібна тварюка 
- Ти як? 
- Нормально... Трохи тіло болить, а так нормально
- Я все одно туди попаду і ти нічого з цим не зробиш. Я наполеглива 
- Він за цей тиждень вже це зрозумів - брюнет тримався за поранений бік
- Тобі треба відновити сили
- Я хочу крові - я стисла губи в тонку лінію 
- Поїхали в маєток Вільямсів. Я ще й досі маю право бути  там і мене звідти не виженуть. Там і проллється кров - упевнено мовила я 
- Знову мінус брат? 
- Це рано чи пізно станеться. Яка різниця коли? - в хлопця з'явилась химерна посмішка на обличчі 
- Тоді я наберусь сил сповна 
- Поїхали 

Приїхавши в будинок в якому я виросла я зайшла всередину де мене вже чекали брати 

- Ми думали ти стала наступною для сектантів 
- Я так бачу що ви були б раді якби я не повернулась 
- Чому ж? 
- Над ким би ми знущались, сестричко 
- Оу... Я думала у вас серце нарешті з'явилось, але помилилась 
- Де ти була?
- В друга 
- Невже в тебе з'явився той кому ти жалієшся на нас 
- Тижня б не вистачило, щоб висловити все що я думаю про вас 
- Мел, не забувай що ми старші - мовив господар дому 
- Знаю, мені це нагадувати не потрібно. Ваш допит закінчився? 
- Ні. Хто він?
- Яка різниця? 
- Ти розумієш що він може просто тебе використати?
- Невже я чую нотки хвилювання за мене? Я сплю? 
- Мел 
- Вас це не стосується 
- Яка їй різниця хто він якщо він просто трахає її. Це ж його одяг на тобі - на мені був одяг П'ятого який він дістав зі свого світу - Він хоч норм трахається чи ти з ним спиш заради того, щоб не спати на вулиці? 
- Якщо так хочеш, я відповім тобі Брайсе. Він трахається набагато краще ніж ти. Ти поруч з ним навіть поруч не стоїш. Ти тут - я опустила руку до щиколоток - А він тут - я підняла голову вище голови й стала на носочки - Тобі варто було б повчитись в нього, можливо тоді б під тобою дівчата не кричали від болю, а стогнали від задоволення - обличчя брата змінилось і спотворилось від гніву 
- Хвойда 
- Хвойда через те що сказала правду? Ну тоді тебе можна назвати 15-річним хлопчиком якому дали повію і сказали трахнути її, а він зовсім не знає що і куди пхати - хлопець зірвався з місця й хотів підійти аби вдарити мене, але Ділан зупинив його
- Ти захищаєш її? - крикнув Брайс
- Якщо правда коле очі це не означає що ти повинен її бити - Діл повернув голову до мене і я побачила червоні очі, я була вражена коли з тіла мого брата вийшов мій демон 
- Ти взагалі охуїв? - Брайс вдарив Діла 
- Ти чого? 
- Ти ще питаєш? 
- То тільки-но був не я 
- А хто? Привид? - Брайс розвернувся й пішов в кімнату схопивши за руку одну з прибиральниць 
- Не знала що ти в тіла вмієш входити - пошепки мовила я 
- Тобі ще багато чого прийдеться дізнатися про мене 
- Якщо ви не проти, я пішла в кімнату