Ми пробули в маєтку близько 3 годин. Там було безліч демонів з білим волоссям. Я навіть знайшла Вільяма - демона який був охоронцем мами. Але знайти місяця я так і не змогла. Я втомилась і вирішила посидіти
- Нікуди не йди. Я принесу тобі попити
- Добре - брюнет відійшов від мене, а до мене підійшов якийсь чоловік
- Добрий вечір
- Добрий
- Можу скласти компанію поки ваша половина на цей вечір не повернеться
- Якщо ви не збираєтесь нічого поганого мені робити тоді можна - чоловік засміявся й сів поруч
- Не бійтесь. Я вас не скривджу
- Це добре
- Як вас звати?
- Мелані
- Гарне ім'я
- Дякую
- Ви людина
- Так...
- Та ще й зв'язок зі своїм охоронцем сильний
- Мені пощастило
- І справді - чоловік посміхався, але його руки стиснулись - Як вам на вечірці?
- Мені не дуже подобаються такі заходи, та і якби на мене не дивились як на ціль трахнути було б краще
- Ну тут вже нічого не поробиш
- Знаю
- Мелані. Чи можу я дізнатися скільки тобі. І чи можу я на "ти" перейти?
- Як вам зручно. А так, мені 18
- У тебе дуже гарний колір волосся
- Дякую. Так я хоча б не сильно відрізняюсь від всіх присутніх якщо не враховувати колір очей
- Ну як ти бачиш, тут не всі білоголові
- Я тільки 6 нарахувала
- Всі хочуть, щоб всі знали за їх ранг
- Я це вже чула - до нас підійшли П'ятий, Несса та Райлі. Вони троє вклонились чоловіку який сидів поряд зі мною, я нахмурила брови
- Люцифер - мовили всі троє одночасно. Моя щелепа ледь не поцілувала підлогу
- Встаньте
- Чому ви мені нічого не сказали?
- Хотів з тобою поговорити не в офіційному тоні Мелані Перрі - моє серце зупинилось на декілька секунд - Дихай дитинко
- Звідки ви знаєте її прізвище?
- Тільки родина Перрі має з нами договір - посміхаючись мовив чоловік
- Ви знали хто я ось чому дозволили мені сюди потрапити...
- Можеш так вважати якщо хочеш - брюнет простягнув мені склянку
- Дякую... - я пильно дивилась на чоловіка який виявився королем пекла. Високий м'язистий чоловік, з сексуальною зовнішністю. Його біле волосся було прибрано в привабливу зачіску, на правому оці в нього був шрам який тягнувся від середини чола до середини щоки - Вибачте...
- Я тебе слухаю
- А ми з вами раніше ніде не бачились? Ви дуже схожий на чоловіка який приходив до мене коли я була маленька
- Ти пам'ятаєш його?
- Тільки те що в нього був шрам як і у вас...
- Навіть не знаю - я помітила в нього на шиї щось, але ніяк не могла роздивитись що то таке - Можливо ми десь і справді зустрічались з тобою. Мені вже час йти, ще побачимось ранковий промінчику - чоловік встав та пішов
- Як він мене назвав?
- Промінчиком ранковим
- Десь я вже чула таке...
- Не зациклюйся
- Він давно біля тебе сидів? - спитав мів демон присівши переді мною
- Як тільки ти відійшов. Тоді він і підійшов до мене...
- Не чіпав тебе?
- Ні
- Добре
- А щось не так?
- Ні, просто питав
- То і справді Люцифер?
- Так - я нахилилась до брюнета
- Тут всі демони рангу А і 0?
- Так
- Ти зараз подумаєш що я зовсім здуріла, але Люцифер більше за всіх схожий на місяця - я відсторонилась від брюнета
- Ти впевнена?
- Не сильно. Тоді він майже постійно був без сорочки і я бачила на ньому шрами. Багато шрамів
- В нас тільки у двох багато шрамів. Це Люци і Жнець
- Він тут?
- Жнець?
- Так
- Я його не бачила
- Я теж
- Його тут нема
- Хтось з них мій батько - ледь чутно мовила я, хлопець поклав руки мені на стегна, його погляд був зовсім не спокійним
- Я спробую дізнатись які в них шрами - я поклала руку на потилицю хлопця й підтягнула його до себе
- В місяця дивний шрам на торсі. Неначе спочатку зробили шрам від грудей до поясу, а потім ще зробили маленьких поверх в протилежну сторону
- Це дуже допомогло мені. Я зможу найти такий шрам. Не хвилюйся - я поцілувала хлопця в щоку
- Пішли танцювати. Розслабишся зараз
- Я не дуже вмію..- я не встигла договорити як брюнет потягнув мене за руки танцювати
- Я буду вести, просто довірся мені
- Як і завжди
- Так - ми почали танцювати. Я зовсім не знала що робити, але брюнет спокійно вів нас закручуючи нас в танці - Ось, бачиш. В нас все виходить
- На нас всі дивляться...
- Нехай дивляться - хлопець міцніше притис мене до себе
- Нехай дивляться, але я все одно притисну тебе до себе
- Дивитись я не забороняю, а от торкатисьМи провели чарівний день в маєтку. На годиннику вже була 3 ранку. Ми повернулись в кімнату
- Я готова лягти спати голою
- Це звісно облегшує мені дорогу до твого тіла, але так не цікаво
- Іди ти - брюнет підійшов до мене й почав розв'язувати корсет поки я знімала туфлі - З полегшенням мене - хлопець натягнув на мене футболку і я вляглась на ліжко
- Тобі не здається що для мене залишається занадто мало місця?
- Тобі вистачить - простогнала втомлено я. П'ятий роздягнувся й ліг поруч зі мною - Я ж сказала, тобі вистачить
- Ось так якщо зробити тільки - він поклав голову мені на спину оскільки я лежала на животі, його рука обійняла мене за талію
- Ти нічого не забув?
- Та наче ні
- Подумай - хлопець піднявся на лікоть й дивився на мене
- Що я міг забути?
- Подумай - я витягнула губи, брюнет почав посміхатися
- Сьогодні без цього ніяк?
- Ні
- Ти вже і так спиш
- Ні - хлопець нахилився до мене й поцілував мене в щоку, після він поцілував мене в чоло, ніс та губи
- Вистачить?
- Угу - сонно мовила я
- Тоді спи - він знову ліг мені на спину і я дуже швидко заснула
ВИ ЧИТАЄТЕ
Престол (ЗАКІНЧЕНИЙ)
FanfictionДівчина яка відчувала себе в своїй родині як не в своїй родині вирішила скинути своїх братів з престолу й зруйнувати патріархат в родині...