Monsters Alive

втрата контролю

Техьон виходить перший, тримаючи напоготові кинджал. Недалеко від бази вони стабільно залишають один магаз, де ще можна щось знайти. На всякий випадок. А так то в радіусі 20 хвилин ходьби вже нічого немає. З харчуванням, м'яко кажучи, проблеми. Ще на початку альфи відшукали десь ферму курей, які тепер успішно забезпечують їх яйцями на задньому подвір'ї, а іноді й м'ясом. Раніше вдавалося і більшу худобу знаходити, але утримувати її було б неможливим, тому відразу з'їдали. Тепер основне м'ясо з монстрів.

Техьон зазвичай не ходить на такі, як зараз, вилазки. Йому не в кайф шастати по закинутих будівлях і ритися в смердючих речах, сподіваючись не натрапити раптом на чиюсь пащеку. Омезі значно більше до вподоби полювання: вони знаходять якогось монстра, тоді він влучно стріляє з відстані, і залишається лише затягнути тушку на базу. Все! Мало що може піти не так у цьому простому плані. Але сьогодні Техьону доводиться багато ходити, наражатися на небезпеку, лазити по затхлих місцях. Таке до душі Феліксу. Принаймні, молодший завжди радий іти за межі бази.

День минає дуже продуктивно, на думку Техьона: вони розгрібають завалений магазинчик, щоб виявити, що всередині нічого немає; вломлюються в чийсь дім, звідки на них нападає чудовисько(омега швидко реагує і вчасно вистрілює в нього), яке ще й, мабуть, вижерло там усе, що було, бо більше нічого не лишилося. Пів дня минуло, а група з семи альф і Техьона досі ходить із пустими руками. Потім, щоправда, вони заходять у багатоповерхівку на краю містечка, де знаходять вдосталь їжі у квартирах для того, щоб повертатися назад.

Проте є дещо, що знайти так і не вдається. Може, Техьону варто було сказати про це всім, а не лише Юнгі, і тоді був би успіх. Але, чесно, у нього таке враження, що якби він сказав цим похмурим і дещо брутальним альфам, що йому треба блокатори, вони б посміялись і сказали щось типу "ой, та приходь у нашу кімнату, ми допоможемо, ха-ха". Дуже, бляха, смішно. Техьон уже був свідком такої розмови Неюна з Уєном. Іноді відраза до альф пробиває не те що дах, а саму екзосферу. Аж зникнути зі Землі хочеться, коли накочується усвідомлення, з якими виродками на одній планеті доводиться жити. Ну але повернімося до нагальнішої проблеми: за весь час вилазки вони з Юнгі так і не знайшли жодної аптеки. Як би дивно це не було. Жодної – це ж треба було додумати такими дорогами йти, щоб не було аптеки! Трапилося дві, звісно, на бічних дорогах, але там вже старанно все вигребли до них.