Monsters Alive

любов щаслива

Техьон вперше на базі прокидається не через холод, хоча він практично завжди мерзне, або того, що сусіди поверхом нижче занадто голосно грають карти. Омегу будить навіть не вбивчий біль у животі, що так властивий під час тічки (щоправда сьогодні він чомусь узагалі не відчувається). Техьону настільки гаряче, наче уві сні реінкарнувався в півня і тепер його варять на бульйон, а відсутність одягу тільки посилює таке відчуття. Крізь напівсон його увагу привертає джерело цього страшенного тепла: на його поясниці розслаблено лежить ЧИЯСЬ РУКА, а чиєсь велике гаряче тіло лежить прямо під ним. Точніше, це Техьон лежить на чиїхось грудях. Омега миттю піднімає голову і його відразу омиває хвиля спокою - це Чонгук. Всього-лише Чонгук. І як Техьон міг не пригадати зразу... У пам'яті виникають спогади минулого дня, перевертень, точно! Вовк. Хлопець тішиться, що той таки перетворився.

Техьон акуратно відкидає ковдру вбік, щоб хоч якось охолодитись і водночас не розбудити альфу, і лягає назад, прислухаючись до рівномірного дихання. Відлипнути й прийняти холодний душ було б, беззаперечно, не зайвим, але Чонгук так чудово пахне, а лежати з ним так комфортно, що омега нічого не бажає робити, особливо вставати.

Зненацька його огортає тривога. Бо Чонгук перетворився. Бо Чонгук його істинний. Голий Чонгук лежить під голим Техьоном. І їм треба буде поговорити - це лякає. Хоч як омега не намагався втекти від цієї розмови, вона наздогнала його, і то не в найкращих обставинах. Тепер ідея одягнутися виглядає значно доречнішою. Хлопець ніжно цілує альфу в щоку, не знаючи, чи колись ще зможе зробити це знову, і акуратно підіймається, слідкуючи за непорушним виразом обличчя перевертня. Головне, щоб ближчим часом не прокинувся, і в омеги було хоч хвилин зо двадцять, аби налаштуватись на важкий діалог, який, імовірно, закінчить те, що між ними з Чонгуком навіть не почалося. Техьон знає, якщо розраховувати на гірше, то біль від розчарування не буде таким руйнівним.

Омега стає й відвертається, шукаючи поглядом свій одяг у кімнаті, і мимоволі починає придумувати, що ж йому казати. Чи варто виправдовуватися? Чи Чонгук одразу відріже, що вони не будуть разом, і ніякої розмови навіть не буде? Він так і завмирає, тоне в похмурих здогадах і спробах передбачити, як усе буде, і здається, що на нього навалюється не суха й тривожна реальність, а вага цілого світу. Нарешті він спам'ятовується, що досі голий, і робить крок у бік неохайно кинутої на стілець кофти, проте гаряча долоня на зап'ястку несподівано затягує його назад на ліжко. Чонгук перетягує омегу через себе, ігноруючи його пихтіння, і ледь не притискає до стіни. Перевертень намагається зрозуміти, які ж думки та емоції зараз у чужій голові, у якому Техьон настрої. Рука альфи сама тягнеться лагідно погладжувати темне заплутане волосся, що неслухняно падає на здивоване лице перед ним. Чонгук мовчки, наче повністю умиротворений завдяки близькій присутності омеги, роздивляється його широко розплющені сірі очі, у райдужках яких так багато дрібних смужок і відтінків, що можна було б розглядати цілу ніч, як зорі на безхмарному небі; прирозкриті губи, які явно потребують зволоження - Чонгук зовсім несподівано для себе зацікавлюється, якими б вони були на відчуття, якби він провів по них язиком?.. Переводить погляд на неідеальну й засмаглу шкіру, рум'яні щоки. Такий красивий його істинний.