Monsters Alive

пункт база

Після розмови перевертня повністю звільнили з пут, Юнгі ще знайшов маленьку запасну пляшечку в своїй бананці, а Техьон запропонував Чонгуку всі їхні запаси їжі. Тож перевертень майже напився і дуже добре наївся. Під вечір чудовиська зникли, це він також підтвердив за запахом. Альфа не міг іти сам, тому йому допомагав Алвін, закинувши руку собі на плече. По суті, перевертень повністю висів на ньому, адже за тривалий час його організм добряче ослаб. Уночі йти ще небезпечніше ніж удень, тим більше, в них тепер ще й додатковий сповільнюючий фактор. Найімовірніше, зупинятись ночувати треба буде двічі. Найкраще для цього обирати підвал, знову ж таки, якогось приватного будинку. Можна й по-людськи на ліжках зверху розміститися, але там багато неукріплених вікон — чекай нападу будь-коли. Хлопці не лишають чергового, бо це без сенсу. Тим паче, у Алвіна надзвичайно чутливий сон, він і так прокинеться, якщо хтось до них буде ломитися. З будинку вони, звісно, притягнули матраци. Ще знайшли на кухні мед і пюрешки. У всіх була думка, що дууже вартувало б організувати купання перевертню, але води в будинку не було. А ще той одразу вирубився, скрутившись калачиком на одному з матрасів. На інших двох згодом, обговоривши приблизний план на завтра, вляглися й решта.

》》》

Вранці компанія знайшла собі в сусідніх будинках ще харчів на день. У одному з них навіть воду. Як питну, так і для миття. Чудово. В тих самих колишніх господарів взяли й одяг на зміну, а Намджун з Техьоном пошастали по будинках і відшукали підхожий перевертню розмір взуття. Алвін із Юнгі провели Чонгука до ванни, де Алвін дуже здогадливо зміг злиняти, мовляв "пошукати десь чисті рушники". Тож допомога перевертню в митті звалилась на не готового до цього Юнгі. Але, оскільки все в його житті трапляється неочікувано й в основному не так, як він хоче, то на обличчі Юнгі не з'явилось і тіні розчарування чи приречення. Ну, подумаєш, що він там не бачив...

А таки багато чого він до того ще не бачив. Якщо охриніти блять дохуя ран як ті виродки над ним знущалися ще можна було передбачити, то ух ти ж йо який...кхм-кхм завдав значного удару самодостатності Юнгі. Але нічого, якось переживе. Головне, що тепер не буде такого відчуття, ніби вони тягають із собою смітник. І не буде виникати бажання час від часу проблюватися. Хоча, вони вже навіть звикли. Найважче все-таки було спочатку — в камері. А переживши години замкненості там(Юнгі як згадає, йому аж знову зле стає), вже нічого не страшно(на думку того самого Юнгі)).