Техьон не чує його запаху. Присунув своє крісло максимально близько, але однаково нічого. Вони сидять у їдальні за столом, ледь не притуляються плечами один до одного, хоча з іншого боку від омеги ще двоє сісти могли − настільки близько і, мабуть, паливно теж. Точно паливно. А Чонгук ще й із тими його перевертенськими штучками всякими... точно помітив. Але нічого не каже, і це вже добре. Тепер Техьону тільки якось назад відсунутись треба, бажано непомітно та щоб не так само палівно.
— Кхм, якщо ти хочеш почути мій запах, — раптом лунає зовсім поруч, — то тобі це не вдасться, найімовірніше, аж доки мій вовк не повернеться.
Техьон у думках вдаряє себе по лобі. Старанно так. Бо тепер, коли перевертень висловився вголос, стало подвійно соромно. Техьон відчуває, що його серце почало дуже швидко битися і пригадує ті часи, коли спілкування з людьми могло бути великим стресом і проблемою. Бо коли будні перетворилися на "я вмру сьогодні чи ще доживу до завтра?", колишні проблеми якось самі собою зникли. Але от, він знову сидить, бажаючи заритися під землю та не в змозі знайти хоч якісь слова, щоб відповісти. Від цього утворилася напружена тиша, яку помітили всі присутні за столом. Намджун, звісно, зберігає спокійний вигляд, ніби його все це не торкається − йому головне, щоби з Те було все гаразд і його не ображали. В принципі, через нього омега може не переживати − завдяки Сокджину вони достатньо близькі. Перед ними не соромно. А от Чимін, який сидить навпроти Чонгука, уважно спостерігає і вичікує реакцію. Взагалі, Техьон помітив, що вони майже завжди разом. Тобто бета й Чон. І це, чорт, дратує. Техьон здогадується, чому, але все ще не може бути певним. І від цього ще більше біситься. Коли Чонгук весело хмикає, омегу викидає назад у реальність. Він одразу скромно відсувається і без задніх думок бурмоче перше, що приходить у голову:
— Мм, ясно.
Чонгук обертає голову й дивиться на нього, ледь помітно прищуривши очі. Не дочекавшись більше нічого від омеги, який повернувся до їди, він зітхає.
— Можеш питати, якщо ще щось цікавить.
— Угу, — Техьон не збирається більше нічого питати. І так змусив себе почуватися некомфортно через цього альфу. Він, один із найкращих снайперів, лучник навіть, який не один десяток чудовиськ убив, який ніколи ні з ким не зустрічався, бо не відчував у цьому потреби і, зрештою, не розуміє, навіщо б йому це колись було потрібно. А тут ніяковіє, ніби більше нема чим зайнятися. Про що ж іще турбуватися, дійсно! Тільки про те, який ж там запах у перевертня!
ВИ ЧИТАЄТЕ
Monsters Alive
FanfictionКоли амбіції тирана виходять з-під контролю, світ занурюється у хаос. Він створив армію монстрів - невтомних і жорстоких. Прототипом для них стали перевертні, яких безжально використали або знищили. Та новоспечена "досконала зброя" обернулася проти...
