Я кам'янію таке відчуття,що все повітря з легень пропало.Я не можу дихати я задихаюсь я не можу повірити в це.Брендан мій друг....він мертвий!ЯК?Ні він не міг!Це неможливо!Я хапаюсь за стіл бо зараз впаду.Я не можу не можу не можу.До мене хтось говорить та я не чую я взагалі не розумію всього ЦЬОГО,я мушу зрозуміти як.
-ЗВІДКИ?-говорю я.
-Що?-говорить чоловік піднявши брову.
-ЗВІДКИ ВИ ЗНАЄТЕ?ЯК ЦЕ СТАЛОСЯ?ХТО?-кричу я.
-а...це ми саме пробуємо вияснити пані Елуїзо.Ми думали ви нам скажете.
-ЩО?-Я не вірю вони справді думають,що це зробила я.Що я вбила Брендана і Саймона.О господи.Навіщо мені це робити!?Це просто не логічно!
-міс сядьте.-говорить він строго.
Я навіть не зрозуміла як встала,але я сідаю..
-Це не я....-це єдине,що я можу сказати.
-зрозуміло я почув все,що хотів.Допобачення.-каже він і іде.
Я ще деякий час просто сижу допоки по мене не приходять і не ведуть назад в камеру.Це все?Все закінчилося?Мене відправлять у вязницю за те чого я не робила?Ні ні ні я тільки почала
адаптовуватись ні.......
Я просинаюсь від шуму....ого навіть незнаю коли заснула...Я така втомленна,така розбита,така спустошена....Що це за шум?А мої нові сусіди по камері....боже голова розколюється....і щей живіт болить я так довго нічого не їла...але НІ я не можу їсти бо таке враження,що зразу виверну все,що спробую зїсти.Скільки ж думок накупу я заплуталася голова переповнена думками все це склеюється докупи іііі я не можу......АААА боже цей шум мене доконає..
-ЗАТКНІТЬСЯ.-кричу я.
Мої сусіди різко пoвертаються до мене.
-Що?-каже один з них
-Ти смієш нам приказувати?!-каже другий злим тоном.
Вони двоє встають,я також.
-ВИ ТУТ НЕ ОДНІ,ТОЖ БУДЬТЕ ДОБРІ ПОЗАКРИВАЙТЕСЬ.
Вони переглядаються і починають....сміятися!?Що смішного я сказала?
-Ти?хахаха смієш НАМ приказувати щей таким тоном?ахахах.-каже хлопець зліва і сміється.
-Тобі що жити надоїло?-каже той що зправа.
-Я НІЧОГО СМІШНОГО НЕ КАЗАЛА І ДУМАЮ ЦЕ ВАМ СКУЧНО ЖИВЕТЬСЯ.-різко кажу я не встигаючи обдумати.
Чоловік зліва не гаючи часу б'є мене в лице..аууу...це було...больно.
-АХ ТИ МРАЗЬ.-кричу я і врізаю йому.
В ту ж секунду вони двоє налітають на мене,та я відвертаюсь від їхніх ударів і б'ю сама.Хоч вони і більші за мене та через це вони більша ціль і повільніші.Хоч їх двоє в мене перевага.У нас починається бійка.
Де ж поліцейські?!Хіба вони не мають контролювати?!
Блять я відволіклася на ці думки й не помітила ногу чоловіка.І сильно падаю не спину..ай....сильно.
Один з чоловіків зразу накидається на мене і притискає руки до бетону.
-Ти сучка зараз в мене получиш.-шипить він.
В такий ситуації треба панікувати та в чоловіків є дуyyyже слабке місце....і в цій позі я прекрасно до неї дістаю...ха...моє лице розпливається в усмішці.
-Що т...-починає говорити він та не встигає.Я б'ю ногою по яйцях.
Він зрaзу валиться на підогу та хватається за...поранине місце...я не встигаю віддихатися як другий налітає на мене.І б'є.Ауч, я сьогодні дуже неуважна.Я відповідаю на його удар нападаю...ухиляюсь...нападаю.Та тут крик.
-ЗУПИНИЛИСЯ.РОЗІЙШЛИСЯ.-кричить поліцейський.
Ми зразу відходимо від один одного.
-Тобі повезло сучка.-каже чоловік.Пф кому ту ще повезло.
Поліцейський відкриває камеру та виводить тих двох мудаків.Ну і прекрасно.Взагалі чому до мене в камеру поставили ЧОЛОВІКВ?Хіба немає різних камер для різних людей....!?
Інші дні проходять спокійно я їм та сплю.Від мене так смердить що дай боже.Я так скучила за м'яким ліжечком та гарячим душем.Тут немає,що робити хоть би телефон чи книжку дали.
-Ц
-Елуїза Сміт на вихід.-різко каже поліцейський і я встаю.
Вже час?ха ось і закінчилося моє життя..я втратила друга і скоро остаточно втрачу свободу.Я іду за хлопцем на вулицю,на мене вже начепили наручники...і я сідаю в машину.Ха справді смішно я їду на свої похорини..хах...тиждень...знадобився тиждень щоб моє життя повністю зруйнувалося.
Я в суді тут не так уж багато людей,а саме забавне те,що я навіть адвоката не маю..хах ну серйозно адвокат має бути нормальний а не той якого мені пропонували томущо ніякий ідіот не буде працювати та шей захищати БЕЗПЛАТНО!
-Тиша в залі,розпочинається судеве засідання.-говорить суддя і всі замовкають
-Спершу ми розпочнемо з слухання свідків.-говорить суддя.
Що?Свідків?Були свідки?Але де?Це значить я можливо буду вільна!
-приведіть свідка!-говорить він.
Я обертаюсь на звук відчинення дверей і ціпенію.....
Брендан.....
YOU ARE READING
Не втрачай пильність
RomanceЕлуїза тільки почала будувати своє життя після виходу з дитячого будинку.Та один дзвінок змінить усе.