Не втрачай пильність

Розділ 1

Я лежу на ліжку гортаю тікток та тут надходить дзвінок –Брендан- я беру слухавку.

-Ало?

-Еліс будьласка допоможи....-говорить якимось змученим голосом.

-Що сталося?!-кричу я.

-На мене напали будьласка приходи...

-Який адрес?

-Зараз кину.

Я зриваюся зліжка,натягую штани та вилітаю з кімнати я досихпір нічого не зрозуміла та просто біжу,біжу томущо мушу, томущо маю допомогти....

Я біжу зі всіх сил я не можу зупинятися,не можу гаяти час,не можу...

Я біжу та ось ось вона будівля адрес який мені кинув Брендан.Цей будинок, ні склад?Майже розваленний таке враження що йому 100 років,та начхати я просто біжу туди.

І навіть не думаю що тут небезпечно,бо мені всерівно.Я забігаю всередину та чуть не падаю від подиву, на землі тіло...тіло хлопця...

Ні...ні...ні...я не встигла...ніі.

-БРЕНДАН

У відповідь тиша,я підбігаю до тіла,не вірю що це все відбувається насправді.Трясущими руками перевертаю його і...

що?це не Брендан!Та я знаю цього хлопця!

Це Саймон колишній Наталі!Та що тут відбувається?Я не встигаю зрозуміти,що сталося як чую гуркіт...

Обертаюся і бачу ПОЛІЦІЮ!!!!Якого біса?

-підніміть руки на повільно встаньте!

Та я не можу встати я просто закам'яніла.

Що сталалося?Чому Саймон тут?Де Брендан?

Чому саймон не рухається?Чому тут поліція?Хто її викликав?

Вся моя голова забита питаннями на які я не маю відповідей.Я така збентежина,що навіть коли мені одягають наручники я не знаю що казати.

-А....а..а

-Ви затримані,дотримуйтесь мовчання все що ви скажете буде задіяно проти вас в суді.

Мене посадили в машину,а я не можу вдуплитися у це все,не можу це все переварити....

Зараз я у поліцейському відділку переварюю все,що сталося за останні кілька годин..Мені подзвонив Брендан,попросив про допомогу,та коли я прийшла там був....мертвий Саймон!А потім поліція.Чому?Хто?Навіщо?Ці питання не виходять у мене з голови.

Та тут я згадую,справді Брендан!Він скаже,що це точно не я,він пояснить все!Правда ж?

Я підскакую та іду до дверей....стукаю...нічого

Щераз стукаю.....кроки,кроки і в мому полі зору з'являється поліцейський

-Чого тобі?

-Я маю право на дзвінок!-твердо кажу я.

-Чекай.-говорить поліцейський таким тоном ніби я кусок лайна.

Проходить 5хв ну принаймі я так думаю

Він відкриває двері та проводить мене до телефона...ну і цей телефон напевне з часів середньовіччя?на вигляд такий старий,що таке враження що зараз хрусьне...ну гаразд

Я набираю єдиний номер який знаю Брендана...

Гудок.....гудок...гудок.....ніхто небере,пробую ще та знову те саме...Чому?Він завжди з телефоном...Так чому тоді....?