Не втрачай пильність

Розділ 5

Привіт я Елуїза Сміт мені 19років ви вже трохи чули мою історію та давайте вернемся на пару років тому...мені було 16років коли моя подруга Стефф вийшла з дитячого будинку і я залишилася одна...Саме в цей момент до мене підійшли ті двоє Брендан і Наталі,вони почали підтримувати мене,говорити,що все буде гаразд,щоб я не переживала.Я справді була сліпа.А зараз через мою тупість мене везуть у в'язницю.

Ми приїхали.Ми йдемо крізь ворота та заходимо у будівлю.Мені дають речі і ведуть у душ.Я швидко миюсь і переодягася.Десь за 5хв по мене приходить охоронець і ми ідемо.... кудись.
Ми приходимо попри камери...багато камер.І зупиняємось біля одної.Охоронець відмирає двері ключами й заводить мене всередину.
Я стою посеред камери і дивлюся на 3 дівчат.

-О новенька.-говорить блондинка.
-Скільки тобі?-питає дівчина з розовим волоссям.

Я мовчу.Незнаю,що казати,що робити і що буде далі.

-Ц.Гаразд ось тут ти будеш спати.-говорить жінка і показуючи на верхній поверх ліжка справа.

Я мовчки іду туди і залажу на ліжко.Сідаю і дивлюся в стіну.

-Ем то як тебе звати?-питає блондинка.

Я обертаюсь до неї.Так гаразд потрібно зібратися.Не можна показатись наляканою.Томущо це місце як дитячий будинок виживає тільки сильніший.

-Елуїза.-говорю.
-Я Сара,а це Марта.-говоить вона і показує на старшу жінку яка показала моє ліжко.

Я повертаюсь до дівчини з рожевим волоссям і питаю:
-А ти?
-Ти не відповіла на моє питання,тож я не буду відповідати на твоє.-каже вона і дивиться на мене.

А точно вона ж питала скільки мені,я забула.
-Мені 19.
-хм замолода нє?-каже та.
-Можливо.То ти тепер скажеш як тебе звати?-кажу я
-Елізабет мені 25років.Чому ти тут?

У неї таке красиве ім'я.

-Вбивство.А ви?-кажу я і дивлюсь на них всіх.
-Ого.Шахрайство.-каже Елізабет.
-ммм пограбування.-Каже Марта.
-Думаю,у мене найнудніше...підрив.-каже Сара.

У ми всі замовкаємо і якийсь час в камері тиша та її перебиває Елізабет.

-Тож Еліс давай я тобі все розкажу.-каже вона
-О.Дякую.
-Зараз вечір тож скоро відбій,після нього категорично заборонено шуміти,повір.Встаємо ми десь о 8ранку і ідемо у вбиральні,дальше сніданок,потім нас виводять на вулиці до обіду,там можна трохи позайматися спортом.Потім обід,до вечері ми сидимо в камерах а потім відбій.Завтра я тобі розкажу про людей тут,а зараз готуйся до сну.-Каже Елізабет і лягає.

Я слухаюсь її заправляю свою ліжко.І лягаю спати.Мені потрібно виспатись.Потрібно бути готовою.