Не втрачай пильність

Розділ 9

3 місяці пройшли спокійно,ніхто не погрожува мені,Дейн нарешті завалився.Можна сказати,що я стала новою грозою вязниці багато хто хотів зі мною подружитись,та нахуй мені вони подрібні.

Дні проходили нудно і однотипно ми з дівчатами більше познайомились,розказали про сімї та друзів і тд...

Сьогодні знову все почалося як завжди.Ми встали,вмились,поснідали і вийшли на двір.Елізабет інколи викликає мене на бій та ще не перемагала,звісно було би круто використати цю фразу"Учень перевершив вчителя"та не зараз...

-Ще трохи і я точно переможу.-сказала Елізабет і показала кулак.хіхі.

-З нетерпінням чекаю цього.-відповіла я і відпрвила їй повітряний поцілунок.Вона набурмосилась.І я знову повернулась до своїх думок.

Мені прийдеться проживати такі однокові дні цілих 5років.Чи зможу я?Це питання не дає мені спокою весь час.Яким буде моє життя після виходу?Чи візьмуть мене на якусь роботу?Чи знайду я друзів?Чи зможу я помститися?Чи доживу я до того моменту?Стільки питань без відповідей.Я не можу спати,не можу зосередитись,не можу...стримати сліз у мене таке враження,що я скоро вибухну стільки емоцій,стільки страждань накопичилось за цей час.Та я не можу плакати.Не можу показатися слабкою.Не для цього я так старалась.

Ну гаразд не час занепадати,не в цей день.Томущо ми нарешті ідемо в душ!Здавалось б така звичайна справа,та не тут,ми не часто ходимо в душ,тому я і чекаю цього так сильно.

-Всі на вихід!-крикнув охоронець.Ура ми нарешті в душ!

Ми попрямували до виходу,та пішли за охоронцем.Туп,туп,туп.

Я хоть і люблю душ,але до нього так довгооо іти,що аж бісить.

Туп,туп,туп....хтось схопив мене за руку і потягнув в бік.Я машинально вдарила...та цей ХТОСЬ перехопив мою руку, і прижав до стіни,закривши рот рукою.

-Я зараз відпущу,але не кричи.-сказав ДЖЕЙСОН.Я мгкинула у відповідь.

-Кивни якщо зрозуміла.-сказав він і похилив голову набік.Я кивнула.

Він відпустив.

-Що тобі треба!?-шепнула я.

-У мене пропозиція.

-Секс на одну ніч не цікавить.-гарикнула я.По його виразу обличчя було зрозуміло,що він здивувався.Він прокашлявся.

-Ні не ТАКА про пропозиція,то ти вислухаєш мене?У нас не багато часу.

-Що треба.Кажи.-різко сказала я.

-Ти хочеш вибратись звідси?-сказав він і усміхнівся.