Твоє життя в "Магічній битві"

Знайомство з персонажами, Part 3,5 (доповнення)

Цей розділ міг вийти до 00:00,якби ДТЕК трохи відповідальніше дотримувались своїх графіків😃.
(А взагалі,він міг вийти ще раніше,якби я не застрягла на знайомстві з Нанамі,тому вибачте,якщо написано по-дурному💀🙏)

Хай там як,вийшов раніше,ніж за місяць від попереднього,і слава богу..

Приємного читання)😚

P.s.
Мій тік ток: juliebeckham22
Мій тгк: Чай,троянди і театр☕️🥀🎭(посилання на нього є тут у профілі)

###

=. Нанамі Кенто .=

Чоловік зневажав твою сім'ю попри увесь її "дар" через неприємний досвід у спілкуванні з нею. Тому,коли Ітадорі під час спільних з Кенто завдань годинами розповідав йому про те,яка крута їхня нова однокласниця,чоловік слабо у це вірив.

– Ох,пане Нанаміне,ви обов'язково знайдете спільну мову,вона багато в чому на вас схожа!
– З мого досвіду,таке навряд чи спрацює,– щоразу відказував Нанамі у відповідь на захоплені слова юнака.

"Аж не віриться,що хтось із клану Хайші товаришує з кимось накшталт Юджі,– думав про себе чоловік,ідучи зі своєї улюбленої пекарні,– можливо,він додумав собі зайвого?"

Думаючи про це,маг зовсім не помітив дівчину,яка неслася у його бік на всіх парах.
Та й вона,схоже,не надто озиралася по сторонах,відтак зненацька врізалася у чоловіка,впустивши з рук усі папери,що так старанно несла.

– Ой,вибачте,заради Бога! – Хутко відказала ти,опускаючись на коліна,щоб зібрати усі розсипані аркуші.

– Усе гаразд. – Заспокійливо промовив чоловік і,окинувши поглядом паперовий пакет з випічкою,який він впустив від зненацького зіткнення,приречено зітхнув.
Потім поглянув на те,як ти відчайдушно намагаєшся зібрати папір і сам сів навпочіпки.

– Давайте допоможу.

Від зненацької пропозиції ти підняла свій погляд на чоловіка і вдячно усміхнулася.

–Ох,дуже вам дякую.

Разом ви швидко усе зібрали,та коли ти потягнулася за останнім аркушем,ти помітила,що він залетів під паперову торбу,поруч з якою лежали сухарі,багет та інша випічка,що висипалася з нього.

Подумавши секунду,ти зрозуміла,що пакунок належав тому самому чоловіку,якого ти щойно ледь не збила з ніг.
Ти підняла останній аркуш і,повернувшись до блондина,присоромлено вклонилася.