Твоє життя в "Магічній битві"

Знайомство з персонажами, Part 2,5 - Рьомен Сукуна

***

Ти біжиш по руїнах міста.
Тебе нудить,чи то від стоячого запаху крові,чи то від втоми.

Забігаєш у метро.
Навколо жодної душі. Жодної живої.

Тепер ти точно знаєш,від чого тебе нудить.

На шляху перед тобою видніється декілька проклять,але в пориві гніву ти вбиваєш їх одне за одним,оскільки у тебе немає часу возитися з ними довше.

Ти біжиш пустими коридорами з надією,що той,кого ти шукаєш,живий і неушкоджений (хоча, щодо останнього пункту - це було б навіть смішно).

- Прошу,Ітадорі,хоча б ти...

Від нескінченних поворотів у тебе двоїлося в очах.
Але оминувши ще декілька,ти раптом почула чиїсь голоси.

Притулившись до стіни,ти намагалася їх розпізнати,але у вуха било лише власне дихання,за жадібністю якого не було чути нічого більше.

Тому,не знаючи,на що йдеш,ти різко вийшла з-за стіни і відразу направила свої руки на три прокляття особливого рангу.

"Куди вони дивляться.?" - пронеслося в голові так швидко,що очі навіть не встигли кліпнути.

- Сіли.

Коліна підігнулися самі.
Очі розширились від страху,помітивши знайому маківку рожевого кольору.

От тільки зараз на неї було страшно дивитись.

Тому ти не дивилась.
Не сміла підняти погляду.
Не сміла навіть дихнути.

Але у цей момент усе навколо здавалось панорамою.

Ти бачила кожну цеглину,кожну щелину.
Ти бачила кожного.

А надто постать,що стояла в декількох метрах від тебе.

- Оо,бачу,у нас гості.?) - Рідні серцю очі хитро посміхнулись. - Тоді влаштую гарний подарунок усім,хто згодував мені мої пальці і будував на мене якісь плани.

"Будували плани?"

- Відпущу всіх,хто втече на рахунок три.

"Вони трупи."

- Три.

Один ляскіт,і ноги відірвались від землі.
Один ляскіт,і погляд направився на вихід.

Один ляскіт,і три закривавлені тіла упали додолу.

Лише ти непорушно сиділа на землі,потупивши свій погляд.