Six ~ Mykhailo

69 4 6
                                    

Після школи я відправився додому. Я не міг припинити посміхатися, тому що цей день був справді хорошим. Я кохаю проводити час зі своїми друзями, він завжди летить швидко в школі. Це місце вже не є тим, де я можу вчитися а тим, де я можу веселитися. Не знаю, чи це погано, але мені вже все одно.

— Привіт! — я побачив тата на кухні.

— І тобі. Що на обід? — запитав я, кидаючи сумку на стілець.

— Я зробив макарон з куркою, візьми теж овочі — відповів він, пішовши до вітальні.

— Я хотів запитати... — почав я, взявши тарілку.

— Що таке? — крикнув він з вітальні.

— Памʼятаєш ти казав про свою подругу, що працює в якійсь кавʼярні? Та, яка запрошувала мене до себе на роботу.

— Марту? Ти хочеш піти туди працювати? — його тон здався веселим.

— Так, думаю. Я ж не зможу весь час брати від тебе гроші.

— Ну, в тебе ще є мама — засміявся він.

— Ти знав, що в неї є хлопець? — різко запитав я.

— В курсі. Ми вже познайомилися — я зайшов до вітальні, щоб бачити його.

— І який він? Хороший? Ти не помітив нічого дивного? — схвильовано казав я.

— Ні, начебто — він невпевнено подивився на мене. — Ти чого так хвилюєшся? Твоя мама вже доросла жінка.

— А ти не хвилюєшся за неї? — в моєму тоні можна було почути каплю злості.

— Трохи так. Але ж вона скаже, якщо щось станеться, вірно? — він послав мені заспокійливий погляд.

— Так, ти правий... — я пішов назад до кухні.

— Тоді я зараз зателефоную Марті.

— Дякую, тато.

Після їхньої розмови він сказав, що я можу піти до неї на співбесіду через годину. Я був радий, тому що я давно хотів знайти собі роботу але просто ніколи не думав, що готовий до цього. Я хотів якнайдовше залишатися безтурботною дитиною, яка лише гуляє з друзями та насолоджується життям, але зовсім скоро я йду до університету, тому мені варто навчитися жити за свої кошти.

Був час збиратися, тож я одягнувся та вийшов із дому. Дорога не була довгою, вже через десять хвилин я був на місці. Колись я дуже любив це місце, я приходив сюди з друзями в дитинстві та завжди замовляли молочні шейки. Думаю, я буду радий тепер працювати тут.

My Personal Sun. ~ Михайло Мудрик Where stories live. Discover now