Після школи я відправився додому. Я не міг припинити посміхатися, тому що цей день був справді хорошим. Я кохаю проводити час зі своїми друзями, він завжди летить швидко в школі. Це місце вже не є тим, де я можу вчитися а тим, де я можу веселитися. Не знаю, чи це погано, але мені вже все одно.
— Привіт! — я побачив тата на кухні.
— І тобі. Що на обід? — запитав я, кидаючи сумку на стілець.
— Я зробив макарон з куркою, візьми теж овочі — відповів він, пішовши до вітальні.
— Я хотів запитати... — почав я, взявши тарілку.
— Що таке? — крикнув він з вітальні.
— Памʼятаєш ти казав про свою подругу, що працює в якійсь кавʼярні? Та, яка запрошувала мене до себе на роботу.
— Марту? Ти хочеш піти туди працювати? — його тон здався веселим.
— Так, думаю. Я ж не зможу весь час брати від тебе гроші.
— Ну, в тебе ще є мама — засміявся він.
— Ти знав, що в неї є хлопець? — різко запитав я.
— В курсі. Ми вже познайомилися — я зайшов до вітальні, щоб бачити його.
— І який він? Хороший? Ти не помітив нічого дивного? — схвильовано казав я.
— Ні, начебто — він невпевнено подивився на мене. — Ти чого так хвилюєшся? Твоя мама вже доросла жінка.
— А ти не хвилюєшся за неї? — в моєму тоні можна було почути каплю злості.
— Трохи так. Але ж вона скаже, якщо щось станеться, вірно? — він послав мені заспокійливий погляд.
— Так, ти правий... — я пішов назад до кухні.
— Тоді я зараз зателефоную Марті.
— Дякую, тато.
Після їхньої розмови він сказав, що я можу піти до неї на співбесіду через годину. Я був радий, тому що я давно хотів знайти собі роботу але просто ніколи не думав, що готовий до цього. Я хотів якнайдовше залишатися безтурботною дитиною, яка лише гуляє з друзями та насолоджується життям, але зовсім скоро я йду до університету, тому мені варто навчитися жити за свої кошти.
Був час збиратися, тож я одягнувся та вийшов із дому. Дорога не була довгою, вже через десять хвилин я був на місці. Колись я дуже любив це місце, я приходив сюди з друзями в дитинстві та завжди замовляли молочні шейки. Думаю, я буду радий тепер працювати тут.
ВИ ЧИТАЄТЕ
My Personal Sun. ~ Михайло Мудрик
FanfictionВона була на дні. Ніхто не міг врятувати її. Вона не мала нікого, хто б зробив це. Її життя було таким, відколи батьки померли а друзі відвернулися від неї, тому що їй було тяжко. Вона не вміла контролювати емоції. Вона не знала, як ще тримається. І...