Прокляття рейлі

Розділ 2

Кабінет Інес — це аромат жасмину та прянощів упереміш із вже рідним нашатирним спиртом.

Принюхуюсь та відчуваю пахощі імбиру. Напевно, Інес приготувала мені чай, тому обличчям розпливається самовдоволена посмішка. Зазвичай після ліків я прокидаюся бадьорою, але наразі все інакше. Набагато краще.

— П'ять разів поспіль цю дияволицю приносили до мене самі лише рейлі. Я не знаю, як вона це підлаштовувала! Може, обіцяла їм щось натомість. І допоки я бігала та шукала сильних магів, ця безсоромниця тікала! Ну що за напасть така? — голосить Інес.

Намагаюся поворушити кінцівками, проте хтось охопив мій правий зап'ясток. Ага, отже мене заряджають. Повільно розплющую очі, намагаючись звикнути до яскравого сонячного світла, яке лоскоче мою шкіру. Люциліан сидить на дерев'яному стільчику праворуч від мене, охопивши зап'ясток та пестячи його великим пальцем.

Оу...

Оу!

Дивно. Як і те, що пасма мого волосся більше не сірі, а знову насиченого шоколадного кольору. Запах імбиру голубить розхитані нерви, і я можу заприсягтися, що згодом ця одноповерхова споруда стане для мене другою домівкою.

Сонно бурмочу:

— Шість-один, Інес, — й усміхнено тягнуся вільною рукою до віконця. Півтора місяця в кризі й нарешті шкіра гріється під промінням більше не огидного сонця, а головний біль та нудота відступила, неначе ненависні хвилі.

— Ти мене в могилу зведеш! Бачте, яка норовлива! – лається медсестра, сидячи спиною до мене за невеличким столиком біля входу. — Правила є правила. Я робила тобі попуски та не скаржилася нікому, але присягаюся, ще раз тебе принесуть до мене напівмертвою — відбуватимеш заслужене покарання! Чесне слово, присягаюся Святим Духом! У мене під опікою всі чотири факультети академії, а я з однією дівчиною впоратися не можу!

Інес Зоренвіт — тридцятирічна жінка напівмаг, яку кожен може вважати за матір. Дитина звичайної людини-францужанки та мага, зачата у світі людей, внаслідок чого позбавлена будь-якої сили, однак здатна жити в магічному середовищі й витримувати це до жаху чисте повітря. На цьому її надприродні здібності закінчуються.

Інес — приклад заборони, бо нікому й ніколи не можна навідуватися до світу людей. Вона приклад того, що це таки можливо.