глава 10 новий друг

4 0 0
                                    

Відкривши конверт я побачила дуже акуратний почерк та великий текст в якому говорилося:
" Серафіма, це я, Енест. Хочу сказати, що я дуже вибачаюсь перед своїм другом Джоуі і хочу зробити тобі сюрприз, цей ворон на ім'я Герман буде не одноразово прилітати до тебе у гості і приносити тобі підказки які допоможуть тобі віднайти подарунок.
1. Тепле, біле, м'яке, ти його знаєш але не на всі 100. Твій найкращий друг."
Прочитавши це я не довго думаючи згадала свого котика якого не було у кімнаті, крук полетів і я змогла зачинити вікно. Дома було тихо і я не впевнена, що хтось був удома, але де вони? Пам'ятаючи як кіт любив кімнату Сніжани він міг бути там, так і збулося– він лежав на туалетному столику Сніжки та з гордістю поглядав на мене, на його ошийнику було щось прикріплено, я підбігла до нього і зняла його, це був такий самий червоний конверт і також з підписом.
"Я знав, що довго ти шукати це не будеш, тому очікуй друга Германа у себе під вікном о 10 вечора, підготуй для нього щось смачне, він полюбляє щось м'ясне, думаю до того часу твій котик щось піймає, наприклад мишку!"
-надіюся, що ти мені нічого не принесеш кицюню, та і в холодильнику ніби було трохи м'яса яке ніхто не використовує, добре буду очікувати "друга".
Дома так і нікого крім нас не було, ніби вони кудись поїхали забувши мене одну.  На столику Сніжани було багато парфумів, косметики та прикрас, вона як сорока любить все блискуче і дороге. Там була наша стара фотка– щаслива Сніжка, мала я та вічно сердитий тато, тоді я думала, що моє життя це казка і буде завжди так... Ех.

Серафіма і величність чорт Where stories live. Discover now