глава 6 таємниці клубу

7 0 0
                                    

Я пішла за напрямом офіціантки, це були чорні, великі двері. Можна було зрозуміти чого вони такі, бо сам директор був дуже високий як і його напарники. Я увійшла в них і там був камін, крісло і щось біле і пухнасте на ньому. Я підійшла ближче і це був мій кіт Леопольд! Я була дуже рада його бачити хоча шукала не його. Я його щиро обійняла та погладила по голові. Але по його очам не було видно, що він задоволений, хоча біля мене він завжди веселий. В один момент світло погасло, а за ним і камін. Я дуже перелякалася і почала панікувати. Я намагалася знайти двері, але нічого не виходило. Я зрозуміла- це була пастка...
Через декілька хвилин я почула запах цигарок і я почала засинати. Це був не просто дим, а пар сону який викликав сонливість. Через декілька хвилин я була вже на підлозі в обіймах диму та м'яких лапок Леапольда.

Серафіма і величність чорт Where stories live. Discover now