глава 1 ознайомлення

27 0 0
                                    

    -їсти будеш?- запитував батько.
-ні не хочу.- відмовляла я.
-скільки можна не їсти?! Скелет та очі залишаться, а то і ворони з'їдять і що робити будеш?
-я до такого не дійду...
Батька бісило те що я не їла ще зранку бо на годиннику було 16:20
Дівчина батька, Сніжана, заварила чай, вона була мила, але зі своїм особливим характером. В неї був такий вогник в очах, і коли її хтось бісив він виривався на волю. Батько її частенько вмовляв робити щось, що їй не подобалось тому сварки в нас це звичай.Також любить багато говорити, іноді так швидко і багато-інформаційно, що зрозуміти мало, що можна. До мене вона добра і може щось тишком-нишком подарувати чи дати поносити.
Можна сказати, що ми як подруги, але в її очах я лише дочка її хлопця.
     Батько сам по собі злий, а розставання з мамою ще й погіршило його характер. Тепер коли він злиться, весь гнів виноситься на мене. Це буває так часто, що іноді доходить, або до моєї істерики, або до побиття.
      Я також маю складний характер, але проти батька я без сильна, а б'є він мене коли Сніжки не має вдома, тому заступитися за мене нікому. Був лише один раз коли в сварці мій кіт Леопольд сильно подряпав лице батька. Декілька днів я йому віддавала подяку смаколиками з смаком рибки. В батька залишилися легкі, але помітні шрами.Я відчувала, що котик має до мене щось таке,що  передає всі мої емоції по якомусь струму.
       Як для кота в нього дуже розумні очі, ніби даш йому книжку і він почне читати, як доросла, свідома людина. Він з'явився в мене 2 роки тому на чотирнадцяти річчя. В притулку не я вибрала кота, а він мене, тому я думала, що це все не просто так. Очі в нього кольору холодного лісу, а шерсть м'яка, але не довга, кремового кольору.

Серафіма і величність чорт Where stories live. Discover now