Серафіма і величність чорт

глава 9 дивний сон

Як і завжди засинаючи бачила темне місце, потрохи воно ставало світлішим. З'явився темний силует, здавалося це були крила, чорно-сині крила ворона. Вони були великі, настільки що закривали лице їх господаря.
-знов почуєш мене
Не пробачив
Я кривджу тебе
Як побите серце
Вибач мене... Серафімо
Янголе мій
Чий погляд дивує красою
Чиє серце у мене в руках
Розбите-розбите
Без краплини крові...
Співав силует махаючи повільно крилами.
Його лице розвиднілося і я побачила чорне волосся і такі ж очі які дивилися на мене мов жертву. Вмить все біле почало ставати яскраво червоним, мов кров. З очей чоловіка покотилися сльози.
-вибач мене!
Я прокинулася в поту, у вікно стукав клювом ворон, в його клювібув чорний конверт. Насмілившись відчинити вікно я здивувалася сміливості крука. Він дивився на мене своїми розумними очима та ніби промовляв "візьми, не бійся–бери". Осмілившись я взяла конверт, на ньому був підпис "Ворон-Ен" це було від сера Енеста...