3 частина

3 1 0
                                    


: Ліля Деревій

Відвівши після сортування першачків до вітальні та показавши вежу й спальні, я спустилася назад до вітальні й стала чекати на Аманса. Хлопця не було хвилин зо пʼять. Попереду нас чекав обхід коридорів, а потім і всіх спалень, аби допомогти кому треба розкласти речі чи тому подібне. Я підвелася з дивану та пішла на сходи до хлопчачих спалень. Щойно дійшла до дверей, як тут звідти вискочив ніхто інший, як Каспіан! Ще цього не вистачало!

— Опа, Деревій! Я якраз тебе і шукав!

— Чого б це?-роздратовано відповідаю я та намагаюся знайти як проскочити повз нього до спалень.

— Ну навряд ти так бігла до Сала,-його губи розтягнулися в глузливу посмішку, а в очах заграли пустотливі бісики.— А от погукати на чергування Аманса ти могла б... Тож якщо ти точно не бігла до нашого доброго знайомого Кіффера,-хлопець здійняв ліву брову в гору, виказуючи сарказм.— То мушу повідомити, що Ман не в ресурсі йти на чергування і я любʼязно погодився здійснити обхід хлопчачих спалень замість нього. О і також я взяв на себе шляхетний обовʼязок повідомити про це вашу величність!

Якщо починав свій монолог хлопець із глузувань та сарказму, то під кінець злетів на дружній тон та добру усмішку.

— Якщо серйозно—йому погано стало, тому він попросив щоб я замість нього на чергування пішов. Не проти?-вже серйозніше спитав він

Зітхнувши я відповіла:

— На жаль не проти...

Кас усміхнувся та, проскочивши повз мене,миттю опинився на килимі. Він усміхнувся й в очікуванні став, спершись на крісло.

— Як минули канікули?-спитав хлопець, щойно ми вийшли з вітальні. Я відвела погляд на стіну, вдаючи, що роздивлюся картини.

— Нормально. А твої як?

— Досить добре. Але от по тобі я б не сказав, що канікули минули добре. Ти де такий синець набила?

— Та то таке... впала.

— Ясно...

Розмова явно не клеїлася...

Ми з Касом вже пройшли добру частину коридорів коли він знову заговорив.

— Слухай, з тобою точно все добре? Ти така замучена на вигляд просто...- хлопець глянув на мене з ноткою переживання в погляді.

Стіни памʼятають. Каспіан і ЛіляWhere stories live. Discover now