7 Вечірка

100 9 2
                                    

Вечірка в ресторані, куди запросила родина Коноплів, зібрала всіх їхніх друзів. Ліза переживала, адже усі знали про те, що вона нещодавно переїхала, і її нові знайомства викликали цікавість. Вона обрала просту, але елегантну сукню, яка підкреслювала її фігуру. Ліза відчувала, як хвилювання переповнює її, коли вона ввійшла в ресторан.

Михайло приїхав з друзями, усміхнений та невимушений, намагаючись не звертати на себе зайвої уваги. Вони обоє знали, що не можуть показати свої стосунки. Вечір обіцяв бути довгим, адже їхні друзі були налаштовані на святкування.

Вони сиділи в різних частинах столу, спілкуючись із спільними знайомими. Ліза намагалася тримати себе в руках, хоча її думки постійно поверталися до Михайла. Вона поглянула на нього, їхні очі зустрілися, і між ними знову проскочила іскра.

Після кількох тостів та жартів Ліза вирішила, що пора дати Михайлу знати, що вона хоче з ним побалакати. Вона швидко надіслала йому повідомлення з вогником: "Тут дуже нудно, ти не хочеш підскочити до мене в туалет?" - вона натиснула "Відправити" і кинула погляд на Михайла, сподіваючись, що він помітить.

Не пройшло й кількох хвилин, як Михайло помітив повідомлення. Він усміхнувся, відчуваючи, як його серце б'ється частіше. Кілька секунд пізніше він підвівся і, зібравши всю свою рішучість, попрямував до туалету, не бажаючи привертати увагу друзів.

Ліза вже чекала на нього, нервово переглядаючи свої соціальні мережі. Коли двері відчинилися, і він увійшов, її серце затремтіло від радості.

Л: Нарешті! Я думала, ти не прийдеш! - прошепотіла вона, озирнувшись, щоб впевнитись, що ніхто не чує.

М: Я не міг втратити можливість побачити тебе. Який у нас план? - його очі світилися, а усмішка на обличчі була чутливою.

Л: Можливо, скажемо, що мені потрібно вийти подихати свіжим повітрям? А може, просто забула телефон у машині? - вона хитро усміхнулася.

М: Або просто скажемо, що у мене заздалегідь намічена невелика справи, і я маю вийти на пару хвилин, - він підняв брови, намагаючись створити невимушену обстановку.

Л: А як щодо того, щоб на пару хвилин просто залишитися тут? - запитала вона, присуваючись ближче до нього.

М: Звучить чудово, - він наблизився до неї, а їхні губи вже майже торкалися, коли двері туалету знову відчинилися.

Вони стрепенулися і почали сміятися, коли зайшли ще кілька дівчат, і Ліза вирішила, що це не той момент для поцілунку. Вона посміхнулася, швидко поглянула на Михайла, але у її серці відчувалася напруга.

Л: Можливо, трохи згодом, - вона сказала, хоча сама не знала, чи це можливо.

Коли дівчата вийшли, Михайло знову звернувся до Лізи.

М: А що, якщо ми насправді просто скажемо, що вийшли подихати свіжим повітрям? - знову пропонував він.

Л: Це гарна ідея, - погодилася вона, і вони вийшли з туалету, намагаючись виглядати максимально природно.

На вулиці свіже повітря освіжило їхні думки. Ліза відчула, як між ними зростає енергія. Вони обмінялися короткими фразами про вечір, але потім Михайло наблизився ближче, і їхні погляди знову зустрілися.

М: Давай просто втечемо, - запропонував він, поглядаючи на неї.

Ліза кивнула, відчуваючи, як всередині щось тріпоче від хвилювання.

Л: Ти серйозно? - запитала вона, і його рішучість підштовхнула її до дії.

Вони сіли в автомобіль, і Михайло швидко рушив у бік її квартири, хоч і відчував легке хвилювання. Ліза не знала, як описати те, що відбувалося між ними, але це було щось більше, ніж просто фізичне бажання.

Коли вони доїхали, Ліза відкрила двері квартири, і вони зайшли всередину, зачиняючи за собою двері. Обстановка була затишною.

М: Ідеально для нас, - усміхнувся він, зробивши кілька кроків до неї.

Ліза відчула, як її серце знову починає битися швидше. Михайло наблизився ближче, і їхні губи зустрілися в поцілунку, який був ніжним, але сповненим енергії. 

Вони продовжували цілуватися, забуваючи про все, що їх оточувало. Ліза відчула, як Михайло обіймає її, а її руки м'яко лягли на його плечі. Вони розуміли, що між ними є щось справжнє.

М: Я завжди хотів, щоб ми були в цьому моменті, - відповів він, і вони знову злилися в поцілунку.

На порозі нового життяWhere stories live. Discover now