Через сім років

80 7 0
                                    

Минуло сім років відтоді як я потрапила до організації UC і почала жити в цьому гуртожитку.
За цей час ми з Сану і Чану подружились.
А з Джуном у нас дивна дружба. Скоро самі все зрозумієте))) Почнемо з того що я прокинулася на підлозі.
А насправді я прокинулась від того що Джон Су став на мене.
-Ау. -пронила я.
-Вибач. Наступного разу ми тебе до ліжка прив'яжемо щоб не падала.
Я піднялася і роздевилась нашу велику кімнату.
Я побачила як Сану і Чану з маркером підійшли до Джуна.
-На вашому місці я би йому написала лох на лобі. -прошепотіла я,бо Джун дуже швидко прокидається.
Ми почерзі познущалися над ним. Я взяла маркер,і як лише доторкнулась до лиця Джуна, той відкрив очі і схопив мене за руку.
-Думаю треба валити. -сказав Чану
-Ага.Побігли!!!
Джун разом з нами вибіг до гостинної
Ми вибігли в столовку.
І влетіли в СоДжина з підносом їди.
-Ах ви ж засранці!!!! -прокричати він.
Тепер ми розвернулись і побігли назад до кімнати.
-Стояти!!!
Ми зупинились і розвернулись.
-Я з вами скоро здурію. Скільки можна битись, і бігати по будівлі в піжамі.Пішли переодягатись і щоб я вас до кінця дня не бачив. Сьогодні вихідний, тому геть з школи!!!
-Так СоДжин хьон. -сказав опустивщи голову Джун.
Ми повернулись до кімнати і переодягнулись.
-Ну і чим займемося?-запитала я.
-А пішли в кіно!!! -вскочив Чану.
-Пішли.

******************

Я сіла на свій байк і поїхала за хлопцями.
-На який фільм ідемо? -читаючи афішу сказав Сану
-Пішли на форсаж!!! -прокричав Чану
-Гаразд пішли.
Ми купили собі їди і квитки.
За дві години фільм закінчився.
Ми вийшли з кінотеатру і вже думали йти до парку як:
-Он вони!!!!-прокричали двоє поліцейських.
-Побігли!!! -потягнувши мене прокричав Чану.
Ми заскочили на байки і поїхали.
Я тягнулася позаду бо мій байк це стара груда металу.
-Вони доганяють!!! -прокричали я.
-Давайте!!!-ми різко завернули на стару свалку.
Через неї проїхали до гуртожитку.
Поліцейські все ще їхали за нами.
-Давайте в бункер!!! -прокричав Сану.
Ми вибігли в лісок і знайшли старий покинутий вагон.
Ми зайшли.
Джун сперся на двері і тихо сповзти по ним до низу.
Ми довго віддихувались.
-Як це все дістало!!! -сказала я діставати з маленької тумбочки водичку.
-Передай мені чипси!!!-сказав Сану. -На запасах що у нас тут ми можемо вижити два тижні. -засміявся Чану.
-Можеш лапшичку зварити? -запитав Джун.
-Я? -вказала я на себе пальцем.
-Ага.
-Я тобі не кухарка.
-Тут ти взагалі більше на хлопця схожа.
-Дістали!!! -пронила я.
-Женя дура. -прошепотів Денис і в нього полетіла пляшка.
Хлопці ржались, а мені зовсім не смішно.
Тут почались голоси.
-Вони десь тут!!!-сказав один поліцейський.
-Тссссс. -приставив палець до губ Сану.
Ми лягли на підлогу і притихли.
Тут хтось виламав двері.
-Піднімайтеся!!! -прокричали вони

***************************

Двері кабінету відчинились.
Через залізні решітки я побачила СоДжина.
-Нам піз**ц.-сказав схопившись за голову Джун.
-Так,малишня,і за що на цей раз? -запитав він зло крутячи на пальці ключі. -За що їх засадили? -запитав він у чоловіка за столом.
-Вчора. В сім вечора, вони побили до переломів п'ятьох людей.Потім зникли з місця бійки і сьогодні були спіймані поліцією.
-Ви довольні?-запив він.
-Ага. -сказали ми.
-Тихо!!! -прокричав СоДжин вдаривши ключами по ришіткам, та так що навіть почувся дзвін.
Я вже уявляла як буду чистити туалети в гуртожитку.
-Гаразд, я домовився.-сказав СоДжин відкривши нам двері з камери.
Ми послушно вийшли.
Вийшовши з участку ми сіли в вантажівку СоДжина.
-Чому окрім вас усі тихо ходять по місту. За що ви побили бідних людей?
-Ну.... Ми. -почала я.
-Вони перші почали!!! -прокричав Чану.
-Господи, як малі діти. Вони перші почали!!! -перекривляв нас СоДжин. -Знаєте що я з вами зроблю? Я вас тиждень змушу мити туалети і варити обіди для інших!!!
-Ну СоДжин оппа!!!-зробила я собачі очі. -У мене завтра день народження.Пробачте на цей раз.
-Гаразд. Чому коли ти говориш оппа всі слухаються? -запитав той.
-Ну я ж дівчинка.
-Ти така дівчинка як з мене балерина. -сказав Джун.
-Зараз одна балерина, вилетить через вікно.
-Гаразд, піду ваші байки з штрафстоянки заберу.
Ми здали СоДжину наші права і він пішов.

ХТО Я? Where stories live. Discover now