Глава 6

99 0 0
                                    

- Гадаю, ти вже чув новину, Безіле? - звернувся лорд Генрі до Голворда, тільки-но той з'явився в окремому кабінеті ресторану "Брістоль", де було накрито стіл на три персони.

- Ні, Гаррі, не чув. А що таке? - запитав художник, віддаючи пальто й капелюха офіціантові, що схилився в уклоні. - Сподіваюся, не з політики? Політичні новини не цікавлять мене. На цілу Палату громад ледве чи знайдеться хоч одна людина, гідна пензля. Хоча, правда, побілувати багато кого з них не завадило б.

- Доріан Ґрей взяв заручини, - промовив лорд Генрі, пильно дивлячись на художника.

Голворд здригнувся і спохмурнів.

- Доріан взяв заручини? - вигукнув він. - Це неможливо!

- Але це так.

- А з ким?

- З якоюсь там акторкою.

- Не можу повірити. Доріан такий розважливий!

- Доріан досить розумний, щоб робити вряди-годи дурниці, любий Безіле.

- Навряд чи одруження така дурниця, яку можна робити "вряди-годи", Гаррі!

- Так, для Англії, але не для Америки, - мляво заперечив лорд Генрі. - А втім, я не сказав, що він одружився. Я сказав, що він взяв заручини. А це зовсім інша річ. Я, приміром, добре пам'ятаю, як одружувався, зате про заручини анінайменших згадок у мене не лишилось. Мені здається, що я ніколи й не заручувався.

- Але ж тільки подумай про Доріанове походження, становише, багатство! Це справжнє безглуздя - брати такий нерівний шлюб!

- Коли ти хочеш, щоб він одружився з цією дівчиною, то ось так йому й скажи. Тоді він неодмінно візьме з нею шлюб. Найбільші дурощі люди завжди чинять з найшляхетніших мотивів.

- Але ця дівчина бодай порядна? Шкода було б, якби Доріан зв'язав своє життя з якоюсь нечупахою, що покалічила б йому душу й скаламутила розум.

- О, вона більш ніж порядна, вона прекрасна, - пробурмотів лорд Генрі, попиваючи з келиха вермут із помаранчевою настоянкою. - Доріан каже, що вона красуня, а він у таких справах не часто хибить. Твій портрет навчив його розумітись на людській вроді! Так, і цей чудодійний вплив належиться твоєму творові. Ну, та ми й самі побачимо її сьогодні ввечері, коли тільки цей хлопчина не забув про нашу умову.

- Ти все це без жарту, Гаррі?

- Авжеж без жарту, Безіле. Я чув би себе нещасним, якби мені довелося коли-небудь бути серйознішим, ніж зараз.

Портрет Доріана ГреяWhere stories live. Discover now