Він був не з тих, хто сидить, руки склавши,
Не з тих, кому все байдУже,
Але з тих, хто, зброю мужньо взявши,
Україну захищає, бо її любить дуже.
Він боровсь не за свої права,
А за долю цілого народу.
Сил йому додавала земля,
Сміх дитячий була нагорода.
Серце гріла матері любов,
Матері, що найрідніша в світі.
А навколо тільки сльози й кров,
І друзі то поранені, то й вбиті.
Не знала мати, відпускаючи в дорогу,
Що на землі син пройде сім кіл аду,
І його душу, чисту перед Богом,
Понесуть ангели на Небо радо.
Він не боявся смерті, боявся лиш того,
Що Україна рідна волю втратить.
Ту волю, що за неї життям він заплатив,
І за яку ще не один солдат заплатить.
01.2015
ВИ ЧИТАЄТЕ
Неповторність
PoetryДля мене писати вірші це не просто хобі, улюблене заняття. Це частинка життя. У кожному з цих римованих рядочків назавжди залишився шматочок моєї душі. Тож запрошую вас у поетичний світ краси природи, осінньої меланхолії і любові до рідної країни. О...
