Історія першого кохання

#4 Перші прояви почуттів

Він стояв і дивився мені прямо в очі. Це продовжувалося хвилин 5, а потім я вирішила що досить.

- Я схожу в кімнату і розберу свої речі.

- Добре.- нарешті він ожив. 

Я піднялася вгору. В кімнаті була шафа, в яку я виклала одяг, туалетний столик на який я склала косметику і стіл, на який я дістала уроки які потрібно вивчити на завтра.

- Вечеряти！

Після вечері я відразу заснула.

Зранку я прокинулася від того, що з мене стягнули ковдру

- Ну блііііін, ВІДВАЛИ МАКС.

- Вставай, в школу запізнишся.

- Котра година.

- 7:30

- Твою наліво. Якого ти мене раніше не розбудив. ЧООООРТ！

Я носилася по будинку як навіжена, і забігши на кухню випадково побачила годинник. 6:30. І тут я помітила сміх Макса.

- Біжи падло.

- Еу, стапе, я вчора тебе врятував, якщо ти не забула- кричав тікаючи він- а ще ти в моєму домі.- і тут я доперла.

- Фак, точно. Але на наступний раз ці відмовки тебе не врятують. 

- Я придумаю інші- нагло посміхнувся він.- снідати будеш.

- В тебе є кава.

- Так.

- Зроби будь-ласка.

- А не нагла？

- На завтра це твоя відмовка.

-Окей.- він пішов робити каву а я СПОКІЙНО збиратись.

Я одягнула нову чорну сукню, яку довго не наважувалася вдягнути через сильно великий виріз на спині, чорні кеди, зпобила кінський хвіст, трохи мейку, і ВУАЛЯ！

- Де моя кава？

- О, чудово виглядеєш- сказав Макс відірвавши щелепу від підлоги.

- Дякую, але коли я отримаю каву, я ще й буду в гарному настрої.- з'язвила я.

- Та добре, добре, злюка.

- Уже ні- сказала я випивши трохи кави.

- Добре, я пішов збиратися, через 15 хвилин виходимо.

- Окей.