Історія першого кохання

#10

- Пішли вже на урок

- Нік, у тебе з'явився хлопець, а ти мені не кажеш？

-Добре, але давай після школи сходимо в кафе і я тобі все розповім, тому, що це дууууже довга історія

- Я не витримаю до кінця уроків, пішли на фізрі？

- Окей

Пройшло 4 уроки. Зараз буде фізра і ми вирішили її прогуляти. Зайшовши в наше улюблене кафе ми одразу зайняли місце, так як людей було мало. Я розповіла Риті усе, що сталося за тиждень. Про Марка, Катю і Макса. Рі аж рот відкрила від подиву.

- Я в шоці！ Мені не можна хворіти, інакше прогавлю твій перший секс, твоє весілля і народження твоїх дітей

- Я ще, поки що, не збиралась- сміючись кажу я- я дуже сильно люблю Макса. Мені з ним спокійно і я почуваю себе захищеною.

-" Наверное это любовь детка"- моя подруга прям збірник цитат.

- О даааааа. Ну добре, пішли, тому, що на алгебру запізнимось

- Ти занудааа

-Ні я просто боюсь гніву нашої Людмили Ігорівни

- Ну добре, ходім

На уроці в мене завібрував телефон. Це було повідомлення від Макса

"Я знаю, що в тебе урок біля нашого місця, вийди на хвилинку"

"В мене алгебра, придурок"

"Відпросись вийти, скажи що голова болить, чи придумай щось"

"Ні, я зараз не можу. Давай на перерві？"

"Може тебе відпросити？"

"Добре, йду"

- Людмило Ігорівно, можна вийти？

- Навіщо？

- В мене голова болить, я сходжу за таблеткою

- Добре- вона сказала це так ніби не добре, а "вали на*уй". Але мені всеодно, я звикла. Хапаю телефон і виходжу з класу. Обпершись об стіну навпроти мого класу мене чекає Макс. Я підходжу до нього і цілую, розуміючи, що я скучила за ним. Він бере мене за руку і веде в комірку, за яку він заплатив прибиральниці чималеньку сумму. Він відчиняє двері, штовхає мене всередину, і заходить перевіряючи, чи ніхто за нами не йде, зачиняє двері. Різким рухом опиняється в декількох сантименрах від мене. Я спочатку лякаюсь, а потім сама повністю онульовую дистанцію і цілую його. Макс відразу відповідає мені, цей поцілунок жадний і нестриманий. Він прижимає мене ще більше, і раптом, в секунду підіймає мене за жопу і змушує охопити його ногами. Я роблю це і зариваючись руками в його волосся і просовуючи свій язик йому в рот, поглиблюючи цим самим поцілунок. Спускаюсь на його  шию, і знову повертаюсь до губ. Ми цілувались хвилин 10. Мабуть страус（Людмила Ігорівна）вже послала когось на пошуки мене. Надіюсь це буде Рита. Я не хочу зупиняти цей солодкий момент, але розумію, що це потрібно зробити, інакше я віддамся йому прям тут. Я ледь відриваю свої губи і тихо кажу

- Досить. Мені потрібно на урок

- Ти хочеш мене проміняти на урок？-він знову впивається в мої губи. 

- Ні, я просто не хочу проблем.- я злажу з Макса- продовжимо вдома

- Я запам'ятав- його посмішка стає пошлою. Я поправляюсь і відкриваючи двері комірки відразу перевіряю, чи ніхто не йде. Дорога чиста. Я вже хочу йти, та мене хапає Макс, швидко цілує в губи і піднімається сходами нагору. Я заходжу в клас і спокійно сідаю на своє місце.

- Де ти була？

- До медсестри ходила, а що？

- Помаду твою теж медсестра з'їла？

- В сенсі？

- В прямому. Ти що, з медсестрою цілувалась？-я прикрила губи.

- З чого ти взяла？

- Коли ти виходила, на твоїх губах ще залишалась помада, а ти повертаєшся на урок, без помади і через 10 хвилин. Про що ще тут можна подумати？

- Чорт！-я схопила телефон і написала Максу

"Перевір, чи не залишилась моя помада в тебе на губах і на шиї😅"

"Назар вже поржав з мене, коми побачив трохи помади на губах, а ни шиї нема. Вона мабуть спочатку стерлася😘"

"Ну добре, після уроків зустрінемось💙"

"Я пам'ятаю, що хтось обіцяв продовження"

"На сьогодні з тебе досить зай, все, в мене урок, цілую"