#12

264 23 0
                                    

Сьогодні мй з Максом йдемо на вечірку. Я одягнула сукню дзвіночок. Спустившись я побачила Макса на дивані в вітальній. На ньому були чорні джинси і синя футболка.

- Привіт зай

- О, привіт!-він встав з дивану і поцілував мене.- Ну що, ходімо?

- Мг

Ми під'їхали до будинку Роми(найкращого друга Макса). Тут лунала гучна музика. Ми зайшлт в будинок, і побачили вже не тверезого Рому і компанію Макса. Біля них вештались якісь шалави.

- Привіт усім

- Привіт. Знайомся це Даша, Женя і Настя.- Рома вказав на тих шалав.

- Мені чесно кажучи не цікаво- холодно відповів Макс.

- Як це. Під час минулої зустрічі тобі було цікаво, як мене звати.- сказала одна з тих шлюх. Я стояла в шоці. На минулу вечірку Макс ходив сам.

- Що це означає?-я подивилась на Макса. Він теж стояв трохи в шоці.

- Ну тоді, в туалеті, пам'ятаєш...- в серці щось боляче вкололо. Я розвернулась і побігла до виходу. Вже на вулиці мене зупинив Макс.

- Нік, все не так, як ти думаєш

- Відвали від мене!Бачити тебе не хочу!-я вирвала свою руку з його, сіла в таксі, яке проїжджало мимо і вказала свою адресу.

Приїхавши додому, я залетівши в будинок почала збирати валізи. Переїду в Бориспіль до своєї бабусі на літо. Думаю вона буде не проти. Раптом я почула дзвінок в двері. Дзвонили дуже наполегливо. Я була впевнена, що це Макс. Я не хотіла відчиняти. Потім він почав сильно стукати, від чого мені прийшлось підійти до дверей і поговорити з ним. Я нівякому разі не відчиню ці двері тому, що я розумію, що він будь-яким способом змусить мене його пробачити. 

- Пішов геть звідси, а інакше я викличу копів

- Нік, послухай мене. Відчини двері, і я тобі все поясню

- Нізащо в світі. Я не відчиню двері, тому йди по хорошому

- Ну ти ж знаєш, що я не піду.- звісно знаю. Це ж Макс. Він не відчепиться, доки не вимолить пробачення. Але за таке... Мені потрібен час, щоб все обдумати, і можливо покінчити з цими стосунками.

- Мені всеодно. Сиди там хоч до завтра

- Добре, але вислухай мене. Я нічогісінько не пам'ятаю з того вечора. Тільки пам'ятаю, що цієї шльондри не було в клубі коли я прийшов. Будь ласка, пробач!Я й справді її не пам'ятаю. Я зараз же поїду і дізнаюсь все в клубі, чи була вона там. Нік, скажи щось

- Я..я незнаю. Мені потрібно подумати. Залиш мене

- Я в клуб, через декілька годин буду

Я вирішила, доки він поїхав у клуб звалю з дому до бабусі. Я викликала таксі, сіла всередину і вирушила до бабусі. Я попередила батьків, але бабусю ще не встигла.

- Привіт ба, ти не спиш?

- Ні сонечко. Чому ти дзвониш так пізно, щось сталось?

- Ні, все добре. Можна в тебе трохи пожити. Хочу відпочити від міста

- Звичайно люба. Я тебе чекаю

- Дякую.  Я тебе люблю

- І я тебе

Я вже виїхала з Києва. До бабусі Галі їхати не більше 30 хвилин. Я дістала навушники і увімкнула музику...


Історія першого коханняМесто, где живут истории. Откройте их для себя