Кінець Епохи Домінування Том 1: Зоряний дощ на заході світобудови

Глава 2: Прихід чорного туману

Мені стало трішки спокійніше, лише коли більша частина привезених припасів була складена в підвал, а їх залишок закинули на кухню. З такою кількістю припасів за умови, що Цзян Шу Тянь зуміє повернутися додому і захистити їх, ця сім'я все-таки зможе вижити.

Коли ми повернулися з магазину, медсестра була настільки розлючена, що, здавалося, ось-ось вибухне від люті. А через те, що я вперто відмовлялася йти відпочивати, поки усі припаси не будуть визначені на свої місця, її обличчя набуло такого вигляду, як у розлюченої тигриці. В кінцевому підсумку, лише об'єднавшись з Лінь-бо, їй вдалося затягти мене в ванну. Потім медсестра наказала мені лягти в ліжко, щоб вона змогла перевірити всілякі життєві показники мого тіла.

І варто було моїй спині торкнутися простирадла, як я відчула неймовірну втому і відразу заснула. А наступного дня, коли я прокинулася і глянула на годинник, то вже минув полудень.

Встаючи з ліжка, я покликала медсестру і Лінь-бо, щоб вони допомогли мені помитися і розібратися з природними потребами.

Навіть опинившись віч-на-віч з незнайомим чоловічим тілом, я залишалася доволі спокійною як для жінки, яка раптово перетворилася на юнака. Зрештою, чого я там не бачила? А ось медсестру це, навпаки, неабияк збентежило, ймовірно, тому що вона все ще була досить-таки молодою. На вигляд їй ніяк не більше тридцяти років. Я ж в свою чергу зараз володіла тілом привабливого юнака у розквіті сил. В усьому світі немає такої дівчини, яка не мріяла б "з'їсти" подібного привабливого юнака!

Після ванни я планувала поїсти чогось легенького, а потім закусити це черговою порцією курячого бульйону. Хоча, можливо, вже занадто пізно намагатися привести це тіло в норму...

- Сяо Юй.

Я підняла голову. То були Дядько з Тіткою. Шу Цзюнь сказала мені, що вчора вони ходили на зустріч з другом, а саме тоді, коли ми повернулися з торгового центру, вони вже спали. Ми навіть спеціально попросили найнятих для перевезення вантажників бути особливо акуратними і сильно не шуміти, щоб їх не розбудити.

- Добрий день, Дядько, Тітка.

Я почала прискіпливо їх оглядати. На вигляд їм було приблизно сорок з гаком років. Тітці я могла б дати навіть трішки менше сорока, хоча, можливо, вони обидва просто добре збереглися. Їм просто фізично не могло бути менше сорока. Схоже, у цього Дядька і його покійного старшого брата була досить значна різниця у віці.