Кінець Епохи Домінування Том 1: Зоряний дощ на заході світобудови

Глава 6: Перетворення льоду на зброю

Перше, що я зробила після повернення додому, це зайшла в підвал і забрала звідти ножі, що ми купили в торговому центрі не так давно. Усі десять штук і раніше лежали на своїх місцях, ймовірно, тому, що Даґе і його підлеглих не цікавили низькопробні ножики зі звичайного супермаркету. Також я прихопила з собою аптечку і велику купу сушених продуктів, після чого вирушила в свою кімнату.

Моя кімната була в дуже брудному стані, та й ліжко все ще залишалося в кімнаті Шу Цзюнь. Проте, звичайне ліжко тут все ж таки було, просто воно було відсунуте в кут кімнати, щоб звільнити місце для лікарняного ліжка.

Більшу частину наступного дня я провела за прибиранням, але навіть після цієї рухомої роботи я не відчувала себе втомленою. Як і очікувалося, моє тіло почало поволі приходити в норму. Зрештою, не дарма ж я з'їла стільки кристалів еволюції. Незважаючи на те, що зовні я все ще виглядала досить худорлявою, на ділі ж до мене встигла повернутися майже вся колишня сила.

І щойно я зібралася трохи подрімати після безсонної ночі, як пролунав несподіваний стукіт у двері. Я відразу рефлекторно вихопила ніж.

- Ерґе, це Шу Цзюнь.

Я завмерла на мить, після чого запитала:

- Що таке? Я як раз збирався лягти спати.

- Оу, тоді не буду тебе турбувати. Добраніч.

З якоїсь причини мене відразу вразила хвиля розчарування - невже в глибині душі я хотіла, щоб Шу Цзюнь зайшла? Простоявши мовчки якийсь час посеред кімнати, я раптово зрозуміла, що зовсім забула відповісти.

- Спокійної, - відгукнулася я, хоч і не знала, чи стоїть вона все ще за дверима або вже пішла.

Я тихенько присіла на підлогу. Весь цей час я діяла дуже обережно, так що навряд чи могла викликати чиюсь підозру. Але раз Даґе все ж таки дізнався про мої вилазки, то висока ймовірність того, що про це йому розповіла саме Шу Цзюнь.

Це немало мене засмутило, однак я так само була змушена визнати, що з самого початку дуже багато думаю про себе. Шу Тянь і Шу Цзюнь були справжніми братом і сестрою, в той час як я не більше ніж викрадач чужого тіла, проста підробка. Мені б варто було зрадіти, що мене в той раз не пристрелили прямо на місці. З чого я взагалі взяла, що маю право стояти перед цими двома з гордо піднятою головою?