Мій дивовижний кіт

Розділ 6. Книжкове навчання.

Марінет крізь сон відчула, що хтось кусав її за пальці правої руки.
— Ще п'ять хвилин і встаю — сказала вона дуже сонним голосом.
Але кусання не припинялося. Їй довелося розплющити очі, щоб побачити причину переривання сну. І то було драконеня.
— Їсти хочеш? — сказала Марінет досі сонним голосом.
У відповідь воно поглянуло на неї прохальними оченятками.
— Все з тобою ясно. — мовила дівчина і пішла шукати кухню.
Довелось тихо ходити, щоб нікого не розбудити, бо була приблизно 6 година, поблукати коридорами, дивитись в кожну кімнату, спуститись сходами. І нарешті вона знайшла кухню.
Одразу вона побачила холодильник в кутку.
Без вагань відкрила його. Побачила молоко і взяла його і миску і пішла в свою кімнату.
Налила молоко в миску і драконеня почало його пити.
Після їди(їда — процес споживання їжі) воно пішло спати.
Марінет попробувала заснути, але не вийшло.
— Добре тобі — спиш. — сказала вона дракончику.
І почала роздивлятись кімнату. Кімната була простора, світло-рожевого кольору, посередині кімнати був круглий дубовий столик, в куті біле велике ліжко, біля ліжка біла тумбочка, навпроти біла величезна шафа, біля шафи дзеркало, недалеко від нього комод, а поруч вікно і двері на балкон. Марінет вийшла на балкон і побачила неймовірно красиве подвір'я, а далі ліс з височезними дивними деревами. А ще у кімнаті були білі двері, що вели у ванну кімнату.
Дівчина дивилася на схід сонця, але придивившись, то зрозуміла, що то не сонце, а якась інша зірка.
Але було прохолодно, тому вона вийшла і зачинила балконні двері.
На тумбочці Марінет помітила записку, яку раніше не помітила і почала її читати.

«Люба Марінет, якщо ти це читаєш, то ти прокинулась раніше і не можеш заснути й нема тобі чим зайнятись. Тому можеш почитати книжки в бібліотеці (треті двері зліва), тим паче тобі знадобляться ці знання в школі.
Твоя мама. »

Дівчина пішла в бібліотеку, там книг було небагато і провела пальцями по них, як вона завжди робила в бібліотеці і вибрала книгу.
Вона була нелегка і немала.
Марінет здмухнула пилюку з палітурки.
На ній побачила надпис «Історія».
Розгорнула книгу.
І почала читати. Годину вона витратила на цю книгу і запам'ятала таке скорочення.

«Навколо зірки Ніоро обертається планета Орінер. Там спочатку жили тільки дракони, які володіли магією. Їм було нудно і вони створили людей, які також володіли магією. Деякі люди могли керувати драконами, але це було рідкістю. Через декілька років люди стали незалежними від драконів і почали їх убивати. Тоді залишилось лиш два дракони і молодий король вніс закон, у якому йшлося про заборону вбивства драконів. Потім король одружився з своєю коханою і в них появились дві дочки-близнята. Вони були з різними характерами і зовнішністю. Рудоволоса з карими очима мала ім'я Сабріна. А біловолоса з блакитними очима мала ім'я Аквіра. Сабріна володіла вогнем, а Аквіра водою.
Коли вони стали повнолітні, то їхні батьки померли під час пожежі. Сестри розділили королівство на два королівства Сабрінове та Аквірове і правили ними. Вони правили не мирно, сестри були один проти одного. Потім вони вийшли заміж і Сабріна народила сина, а Аквіра дочку.
Потім через багато років дочка Аквіри одружилася і народила дочку Марінет і сина Мерліна, а син Сабріни одружився й має синів Генрі і Арін. Аквіра назвала дочку Ватерра, а Сабріна назвала сина Зарін.
Марінет виявилася повелителькою драконів і разом з нею появилось драконяче яйце. Але коли вона була маленька, то королівство Сабріни напало на Аквірове і мама Марінет була змушена вберегти дочку від цього лиха. Під час нападу на Аквірове королівство безвісти пропало яйце дракона.»
Але її здивувало те, що книга була напівпорожня.
Не встигла Марінет згорнути книгу, як раптом побачила, що почав появлятися новий текст. Коли вже закінчився процес появляння нового тексту, то вона почала читати нове:
«Вчора вилупився новий дракон і ввечері нарешті принцеса Марінет повернулася додому з драконенням.»
Дівчина поклала книгу на місце і взяла іншу.
В бібліотеці було приблизно 10 книг, але дуже величезних.
Через декілька годин майже всі книги були прочитані крім одної.
Марінет взяла її і прочитала назву «Велика книга драконів». Книга була найбільша з усіх і найстаріша.
Вона розгорнула її. Текст був не такий, як у інших. Він був написаний від руки. Але, на щастя, зрозуміло.
«А якщо драконеня проснеться і почне шкодити» — Подумала вона. Тому й пішла у свою кімнату з книгою. Якраз воно прокинулось.
Марінет розгорнула книгу і почала читати вголос, щоб і драконеня чуло.
«Дракони ще з давніх часів населяли цю планету. Вони вилуплювались з яйць, які були в глибинах печер. Там вони могли перебувати цілими століттями, або й тисячоліттями.
Дракони були різних форм і кольорів. Колір показував стихію дракона і місце проживання. Всього їх чотири. Червоний колір — вогненний дракон, живе у жерлах вулканів, синій колір — водяний дракон, живе у воді, зелений колір — земляний дракон, живе у землі, білий колір — повітряний дракон, живе на вершинах гір. Вогняний дракон володіє вогнем і може спричинити виверження вулкану, водяний дракон володіє водою і може спричинити сильну повінь, земляний дракон володіє землею і може спричинити землетрус, повітряний дракон володіє повітрям і може спричинити торнадо.
Траплялися випадки коли дракон володів кількома стихіями. А коли володів усіма, то він всесильний.
Всесильний дракон може мати будь-який колір, але найчастіше буває того, до якого має найбільшу здатність.
Деякі люди можуть керувати драконами, коли дитина народилася, а разом з ними в яйці, відкладеним драконом зароджується дракон.
Деякі люди можуть володіти стихіями. Це стається коли дракон віддає новонародженій дитині половину свого серця. Та дитина володіє такою ж магією, як і дракон.
А якщо водночас з дитиною зпродився всесильний дракон і віддав половину свого серця, то та дитина володіє всіма стихіями і є непереможна. »
— Як тобі таке? — сказала вона.
— Цікаво. — сказало драконеня.
— Ти що говориш?
— Так, але лише ти мене чуєш і чуєш інших драконів, ти ж їх повелителька.
— І як тебе назвати?
— Акві.
— Добре. Підходить.