♡Якщо це сон, тоді я хочу спати вічно♡

♡17♡

Субота 13:30 вже всі давно повставали ну, як всі окрім мене звісно ж. Я велика соня і дуже люблю поспати особливо коли я в своїй теплій фіолетовій піжамці. Мій рекорд, це до 15:00 години, а далі не вдавалося досипати, адже мене завжи будили мої мама і тато із словами:"Андріано, а ну вставай скільки вже можна спати?!". Я ніколи не пропускала моменту поніжитися в теплому ліжечку під теплою ковдрою на м'ягенькій подушечці. Ви певне думаєте, що мене не будили? Ні, мене вже всі намагалися розбудити, але марно і у деяких навіть були думки вилити на мене холодну воду(це Яна і Божена😑), але їх від цього відговорили. До слова, я помітила, що НамДжуна не було вдома, мені звісно було цікаво, де він, але я хотіла спати, тому плюнула на це і почала далі додивлятися свій сон.
----------------------------------------------------------
Віка, Божена і Яна готували обід, а Юля і Мері розкладали тарілки і приладдя для їжі на стіл. Хлопці в свою чергу сиділи і чекали подання страви.
Хосок:Ах, як смачно пахне вже кортить попробувати те, що приготувала Вікуся!-у Хосока вже текли слюні настільки він був голодний.
Чонгук:І справді дуже смачно пахне.
Чімін:Дівчата скільки ще чекати?!
Яна:Ми недавно почали, тому вам доведеться ще зачекати.
Усі:Ну блі-і-ін!
Божена:Б**ть, де Андріана вона вже замахала стільки спати!!! Йдіть хтось її розбудіть!!!
Віка:Вона ще спить?!
Джин:Чекайте зараз НамДжун прийде і вона швидко встане.
І тут в двері хтось увійшов – це був НамДжун, як кажуть:"Згадаєш промінчик ось і сонечко.".
НамДжун:Усім привіт.
Усі:Привіт!
НамДжун:А, що це так смачно пахне?
Чонгук:Віка, Яна і Божена готують.
НамДжун:Ясно, а де Андріана?
Мері і Яна:Спить.
НамДжун:Як це спить?! Вже 13:40!!!-і почав підніматися на гору в кімнату, де в цей момент я мирно і тихо спала.
Джин:Чую, що зараз буде крику на всю хату.
Техьон:Від НамДжуна?
Джин:Андріани.
----------------------------------------------------------
НамДжун зайшов у кімнату і побачив перед собою таку картину:я сплю повністю вкутана ковдрою, як в коконі.
НамДжун:Андріано, ти не гусениця метеликом перенародитися не зможеш.
Я мовчала і навіть не чула, що він говорив. Тоді, НамДжун, підійшов до ліжка і дьорнув за ковдру у якій я була вкутана. Я в цей момент ледь не вдарилась об стінку головою все обійшлося, але я не заперечую того факту, що я ледь його не вбила в цей момент.
НамДжун:Сонечко вже давно встало і тобі вже ДАВНО час прокидатися.
Я:Скажи, ти, що безсмертний?!
НамДжун:Ні.
Я:А я бачу, що так, якщо ти посмів мене розбудити!!!
НамДжун:Жінко заспокійся!
Я:Я тобі зараз дам заспокійся!..-я взяла подушку на якій до того спала і вже хотіла жбурнути у нього, але НамДжун швидко перехопив її у мене з рук і тим самим потягнув мене у низ. Я вже подумала, що поцілуюся з підлогою, але все обійшлося, НамДжун підхопив мене і не дав впасти, за що я йому дуже вдячна, але я всеодно приб'ю за те  що він перервав мій дорогоцінний сон.
НамДжун:Жива?
Я:Ні, мертва!
НамДжун:У такому разі,-він взяв і закинув мене на своє плече. Я відчула себе, як мішок картошки, який несуть у підвал, це було не найкраще відчуття,-спускаємося на низ.-він відчинив двері і попрямував на кухню до інших.
Я:Знущаєшся?! Я ще навіть не пореодягнулася! НамДжун, відпусти мене! Я в суд подам!
----------------------------------------------------------
Я:НамДжун!
Джин:Я ж казав.
Божена:Та невже ти прокинулася?! НамДжун в чім секрет?
НамДжун:В тому  що я її чоловік.
Я:А це тут взагалі до чого?!
Віка:Правильно зробив, що розбудив її, а то б вона і далі спати продовжила.
Я:Я винувата, що спати люблю?!
Юля:До другої години?!
Техьон:Юля, взагалі то, ти така ж сама.
Юля:Не правда.
Техьон:Не спор, бо потім заставлю замість мене картошку копати!
Юля:Яку картошку?
Техьон:Яку ти так любиш.
Мері:Все  можете сідати за стіл.
Хлопці:Ура-а-а!
НамДжун:От молоці дівчата бери приклад.-сказав з сарказмом НамДжун звертаючись до мене.
Я:Біжу і падаю! Слухай, ти не хочеш мене опустити, а?
НамДжун:Ну гаразд.-НамДжун опустив мене і я нарешті відчула під своїми ногами підлогу.
Джин:Скажіть, а ви ж не будете проти, якщо я запрошу свою дівчину до нас в компанію?
Яна:Звісно не проти так навіть цікавіше.
Джин подзвонив Сону і вже через 5 хвилин вона була в нас. Живе вона по сусідству, тому і швидко прийшла.
Через пару хвилин вже всі поїли і почали розмовляти. Розмова велася про те, як можна провести сьогоднішній день і чи залишитися в дома чи піти гуляти, але через якихось там 10 хвилин почувся грім, але не сильний, це, як ви вже зрозуміли на дощик, тому ми вирішили залишитися вдома і подивитися фільми. Ми всі довго спорили над тим чи комедія чи жахи. Ми довго не могли вирішити, що з цих двох вибрати, тому вирішили зіграти в ігри.
Спочатку ми грали в Твістер. А тепер уявіть собі таку картину:
Чімін у позі спайдермен, а над ним у позі "Мостик"намагається втриматися Юнгі, який вже певне всі мати які тільки знав розказав. Тепер уявіт Чонгука сидячого ледь не на шпагаті і прицьому з під нього вилізає голова Хосока і з боку НамДжуна і Джина які на мою думку вже щось собі точно зламали, бо я сумніваюся, що Джин зміг би перекинути свою ногу через НамДжуна сидячи, а НамДжун був з подібною ситуацією, як у Юнгі, але Мостик простягався вже ПІД Техьоном, який вже ледь не лежав на Хосокові.
Ми з дівчатами встигли зробити КУПУ фотографій і посмістися з цього також хоча, це було трішечки жорстоко, але погодьтеся, ну гріх фото не зробити ще така картина перед тобою випала😂.
Потім ми вирішили зіграти правда або дія... Я, Божена і Сону пожаліли, що погодилися в це грати. Нам трьом випало завдання потанцювати на столі прицьому тримаючи Юнгі на руках. Досі дивуюся, як цей стіл не зламався. А от Віці, Марічці та Техьону довелося не солодко. Перелазити сітку на шпильках це не дуже зручно особливо, коли за тобою женеться бабулька(щось їх забагато на мою думку😂). Яна, Юля і Джин так взагалі екстримали танцювати сидячи на плечах у НамДжуна, Чонгука і Чіміна щей після цього гепнутися прямо на Техьона і Юнгі. Відчуваю, що завтра нам всім буде не дуже солодко. Добре, це ще квіточки, а от справжній треш почався, коли Юля з Техьоном почали бачити літаючі картошки, ми вже хотіли швидку викликати, але все скінчилося коли нам виключили світло. На дворі почався сильний дощ і вітер. Ми відправили Мері і Чонгука на пошуки ліхтариків, а самі сиділи на диванчику.
Пройшло чимало часу з того моменту, як вони відправилися на пошуки і Джин вже хотів йти їх шукати, але побачив світло від ліхтарика.
Ми всі сиділи на диванчику розмовляли і вирішили влаштували час страшних історій, але не всі були в захваті від цієї залумки. Яна і Сону ледь не прибили хлопців коли ті неочікувано підійшли з-заду і налякали їх, а я, Мері і Юля закричали на всю хату від неочікуваності. Віка і Божена не доганяли всю суть ситуації і дивилися на нас, як на ідіотів.
----------------------------------------------------------
Ранок видався справді "хорошим" і це підтвердили 5 бутилок вина. Техьон і Хосок прокинулися з фінгалами під очима при цьому на них лежали Віка і Юля які тримали ножниці в руках. У хлопців аж холодний піт виступив від стаху. Чімін і Яна разом із Сону і Джином прокинулися на сходах, ну, як на сходах...Чімін і Джин висіли чомусь на перилах, а Яна і Сону з туалетними паперами в руках і з каструлями на головах лежали на сходах біля хлопців. Мері з Чонгуком лежали на дивані замотані в ізолєнту, а Юнгі і Боженою на підлозі з мішком картошки... Питання: Звідки?!
А я і НамДжун лежали на підвіконнику на кухні з ложками і вилками в руках, але не це мене здивувало... Що я робила в костюмі НамДжуна? Ми, що ролями нічкою мінялися чи що? Чи я вчилася підкатувати до до свого кота, бо він саме лежав на мені?

Нова глава😉
Читайте і коментуєте😆
Надіюся вам сподобається😜