Частина 9

737 51 2
                                    

Сонячне проміння падало на лице Чіміна. Він хотів перевернутися на інший бік,але йому заважала чиясь рука на його бедрі. Він швидко відкрив очі і побачив Юнгі, який дуже мило спить. Чімін не розумів, що біля нього робить Юнгі. Він швидко піднявся і із-за його рухів проснувся Юнгі.

-Чімін~а, ти проснувся? Як ти себе почуваєш?- спитався Юнгі потираючи очі.

-Еммм... Я... - Чімін згадав те що сталося вчора і з великими очима подивився на Юнгі. -Добре... Юнгі, дякую, але ти можеш піти звідси?

-Чого це я маю йти? Взагаліто ти мій хлопець,  тому я залишаюся тут і нікуди не йду.

-Смислі твій хлопець? Твій хлопець Сехун тому йди і ночуй з ним.- сказав Чім,  піднявся і хотів зайти в ванну, але чиясь рука прижала Чіма до стіни.

-А тепер послухай мене. Я прошу в тебе вибачення. Я не люблю Сехуна і хотів тебе просто позлити і подивитися на твою реакцію. Я...люблю тільки тебе. Вибач мене..

- Ти думаєш все так легко змінити? І доречі, прикольно було слідкувати за моєю реакцію на вас? Ти егоїст! Ти хоть колись думаєш про інших? Думаєш мені приємно було дивитися на те, як хлопець який мені подобається обнімається з іншим?! - говорив Пак і по його лицю почали скользити сльози.

-Чім... Я не хотів, вибач мне. Мені без тебе самотньо. Я не можу перестати думати про тебе. Я дуже скучаю за нашими обнімашками, прогулянками, походами по магазинам. Я скучав... Я тебе люблю, тільки тебе. Вибач, Чімін~а.- сказав Юнгі і витер пальцем сльози Чіміна. Чімін у відповідь обняв старшого і сказав:

-Я люблю тебе. Не залишай мене більше.- Юнгі обняв Пака сильніше і поцілував в лоб.

-Не залишу, обіцяю.

Наступного дня  екскурсія завершувалася і всі їхали назад.
Чімін склав свої сумки і побачив телефон, на який йому прийшло смс.

Юнгі:Привіт булочка. ♥Ти зібрав свої речі?

Чімін: Та. Юнгі~яяяя прийди до мене. Мені скучнооо.

Юнгі: Ок. 5 секунд і я в тебе.

Чімін: 😘 люблю тебе.

Прошло 5 хвилин і вдері хтось постукав.Чімін в підприжку побіг відкривати двері,але коли він біг то зачепився за коврик. Впав і з носу пішла кров.

-Ааайййй!!! Блін!!-крикнув Чімін взявшись двома руками за ніс. Юнгі стоявший за дверима почув крик і почав стукати швидше. Чімін піднявся і відкрив двері. Пак тримався двома руками за ніс і руки були в крові.

-Чімін!! Шо сталося? Ти в загалі придурок? Як так можна?- спитався Юнгі і повів Чіміна в ванну кімнату, щоб помити руки і ніс.

- Я..я..впав.. Нічайно.Юнгі~яяяя.... Мене болить.- нив Пак.

-Зачекай, зараз ми вимиємо руки, ні і підемо в медпункт.-Юнгі обережно вимив лице Чіміна і руки. Юнгі запхав в ніс Чіміна ватку і вони пішли в медпункт.

Після медпункту вони йшли за ручку до будиночка Чіміна,щоб взяти сумки. А потім вирішили зайти за сумками Юнгі. Поки вони йшли вони розмовляли точніше спорили про те чи може людина замість води пити бананове молочко.
-О мій Бог!хахапахпа.. Чімін~а, люди не можуть пити бананове молочко замість води. Наш організм не налаштований для одного молока.

-А я попробую і я тобі докажу, що люди можуть обійтися без води і пити бананове молооооко.-буркнув Пак і такий тіпа "я обідився" пішов далі.

-Ти хочеш померти? Ну ок, твої справи. Роби що хочеш.- сказав Юнгі і з ухмилкою пішов за Чіміном, але той різко зупинився і подивився на Юнгі.

-Так, стоп. І тобі всеодно чи я помру чи ні?

-Ага, роби що хочеш.-сказав Юнгі і продовжував йти далі.

-Ей!! Юнгі~я!! Мені обідно! Ти жартуєш?- сказав Чімін і його очі ставали мокрими.

-Хто сказав шо я жартую? Я на повному серйозі.- сказав Юнгі навіть не обернувшись в сторону Пака. Він йшов і не чув Чіміна. Він повернувся  і побачив Чіміна, який вже  стояв далеко від нього і витирав маленькими кулачками очі.  Юнгі швидко підбіг до Чіміна. Обійняв і сказав:

-Чімін~аа, я ж пожартував. Вибач, я думав буде весело. Вибач.

-Погані в тебе жарти.

-Вибач. Моя булочка обіжається ще досі?

-Нєа,як я можу на тебе обіжатися?- сказав Пак і поцілував Юнгі в губи.-люблю тебе.

-Я тебе більше.

-Ні, я.

-Хто сказав? Я тебе люблю більше!!

-Яяяяя !!Юнгі~яяяя. Юнгі Юнгі Юнгі!!- кричав Пак, а Мін сміявся. С такою розмовою вони дойшли до доміка.

--^^--^^---^^^--^^-^-^^^^^
А ось і продовження. ♥♥♥

I can touch youWhere stories live. Discover now