Життя, яке гарне слово, але це саме життя інколи буває так не передбачуване і таке не справедливе...Ніби думаєш у мене є ще все життя по переду...А якщо ні... А якщо тобі скажуть що в твоєї мами рак і її не можливо вилікувати і находиться людина яка...
-Мин Хён, бристо спускайся і поможи мені.Скоро прийдуть Мис і Мистер Чон з Чонгуком. Я з мамою живемо в двох, татусь помер ,коли мені було 15 тепр мені 16 і ми через місяць два переїхаємо в Тєгу. Тому я хотіла більше часу провести з зайчиком. Але він як на зло недавно поїхав в Пусан.Але сьогодні він приїхає .Я не мажу дочикатись, дужи скучила за маленьким Чоні.І тому коли він зайшов, я накинулась з обіймами цим самив зваливши його на землю. -Мин Мин ти що витворяєш?!-крикнула здивовано мама,-відпусти Чонгука,ще не хватало щоб ти його задушила. -Минчик я теж дуже сумував, але ти ще трішки і задушиш мене. Не хотячи,але я все ж таки відпустила його. На дворі було літо тому поївши я відпросилась у мами і ми побігли купатися. На річці було досить багато людей,але мене це ні трішечки не хвилювало,тому я скинувши верхній одяг стрибнула у воду -Чонгук ти чого не роздягаєшся та не переймайся ти так на тебе ніхто дивитись не буде. -Ні мені й тут добре а ти купайся на здоров'я.- сказав Чон і ляг на пісок. Звичайно я умію плаватм але Чон цього не знав тому зробила вид що тону і Чонгук поліз мене рятувати.Коли він стрибнув в воду я почала його топити. -Ах тиж а я то думав що ти по справжньому тонеш.-сказав він зробивше обіжене лице. -Але ти ж стрибнув в річку, а тепер давай купатись. Через декілька хвилин ми вирішили позагорати на сонці і тим часом посушити одяг Чона. "ОMG" який в нього прес.Блін, а я і думала що він такий накачаний..Коли Чон одягнутий хоч вбий неповірила б що в нього така статура.Ну звичайно він дуже красивий.Його не довгеволося коричнового кольору підкреслює красиві черти лиця а його карі очі лиш добавляють йому привабливості.тому я не втрималась і зробила фотографію.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
-Щось сталось?- запитався хлопець -Та вродіби нічого, а що? -Просто ти мене вже 5 хвилин розглядаєш - Та ні чо такого тобі здолось- сказала я почервонівши -Да-а-а ну а якщо подумати- сказав Чон і з ухмилкою нахилився до мене. Через це я ще більше почервоніла і відштовхнувши його взяла одяг і побігла до дому.
