Сказавши все необхідне я повернувся назад у нищий світ. Запах сірки ,темрява, крики все як завжди, нічогісенько не міняється.
"Я помру" О знов хтось потрапить у пекло...
"Дивно чому мені боляче чути цей крик, не вже це... Міні? "-розгублено думав я, а в цей час знов пролунав крик " Рятуйте!!! Я не хочу помирати,не тепер! Ві чорт тебе забирай ,це ти все винен, вот прийди і поможи... Будь ласка він уже близько... "
І голос стих а в моїй груді щось дуже сильно забилось і появилось бажання захищати її ціною мого життя.
"Да чорт тебе побрав, що зі мною? Що вона зі мною зробила...Чому так сильно болить сердце?"
І з цими думками я полетів на землю, як ні як треба про вірити що там твориться.
Прилетівши до її дому я здивувався побаченим: двері вибиті, все розкидано, а самої Мін не має...
-А-а-а.
Крик долунався із другого поверху. Забігши в кімнату я жахнувся побаченим: чоловік в одній руці тримав закревавлений ніж а в другій Міні яка тримаючись за живіт одною рукою намагалась уникнути наступного удару.
Не розумію чому але я дуже сильно розізлився і відкинувши чоловіка так що він врізався в стінку і відключився підбіг до Міні і взявши її на руки поклав на ліжко. Вилічивши рану і принісши їй одяг переодягнутись вже збирався іти як відчув що мене хтось зловив за кофту.
-ТхэХён можеш мені допомогти переодягнутися? - заказала вона слабким голосом, почеревонівши.
-Мілашка- сказав я в голос і коли це поняв повернувшись дуже сильно почервонів, але все ж поміг їй переодягнутися.
Коли вона заснула я тихенько вийшов і зчинивши двері почав наводити порядки. З моєю силою я впорався з прибиранням за 6 хвилин і приготувавши кимбоки з рамьоном забрав чоловіка і пішов у нищий світ.
- Привіт Те як сямаєш?
-...
-Що сталось? Те я тебе не впізнаю ти що влюбився в ту смертну, як там її... Мін Хён здається?-сказав Юнги засміявшись
(Юнги найкращий друг ТхэХён)
-Як це дивно б не звучало, але так і є я безмежно люблю те невинне створіння...
Далі буде 😊
Друзі будь ласка скажіть вам подобається ця книжка чи вона взагалі не цікава?
ВИ ЧИТАЄТЕ
Насправді демони також уміють любити {ЗАВЕРШЕНО}
FantasiЖиття, яке гарне слово, але це саме життя інколи буває так не передбачуване і таке не справедливе...Ніби думаєш у мене є ще все життя по переду...А якщо ні... А якщо тобі скажуть що в твоєї мами рак і її не можливо вилікувати і находиться людина яка...
