Прокинулась я досить рано...
Дома нікого аж дивно. "Вони поїхали не попрощавшись, треба буде їм позвонити" подумала я і в ставши з ліжка пішла на кухню готувати собі поїсти.
-О прокинулась...
-Демон?! Що ти тут чорт забирай робиш?!-роздратовано сказала я
-По перше називай мене Ві а по друге я прийшов тебе попередити.
-Про що попередити?- здивувалася я.
-Про ангела. Будь обережною тепер коли ти підписала контракт ангели намагатимуться тебе вбити.
-А я думала, що ангели захищають всіх людей.
-Да, але тільки не тих хто підписав контракт,таких ангели за людей вже не рахують і називають їх оболочками.
-Чому оболочками?
-Нуу розумієш коли люди підписують КЗД (контракт із демоном), то її не можливо назвати живою, тому що їх стрічка життя закінчилася в той момент коли кров і шкіра торкнулись книги. А те що в тебе в той момент заболіло сердце лиш доказує той факт що твоя стрічка обрізана і в даний момент ти б мала вже бути мертвою. Іншими словами ти ПТ тобто Пустий.
Я не встигла нічого йому від казати як він зник, трішки постоявши не могла збагнути те що він сказав тому пішла готувати поїсти можливо на повний шлунок я хотьби щось пойму.
***
Поснідавши я вже збиралась помити посуд як раптом в двері хтось постукав. Відкривши двері я побачила не знайомого чоловіка.
"Дивно чому його очі білого кольору? Невже він... "
Одним помахом руки я за чинила двері, але його це не зупинили і він почав вибивати двері. Дуже сильно злякавшись я забігла в кімнату мами і закривши двері взяла телефон в руки набравши номер Чонгука, але він не піднімав як і Чімін з Джином. Я не знала що робити, ще трішки і він ввірветься в середину.
Взявши телефон я набрала 102 але як на зло тільки натиснула на дзвінок як він вирубився. Не втримавшись я почала плакати.
"Я помру"
***
Автор:
Двері з грохотом впали і в середину зайшов чоловік.
Він бігав по квартирі шукаючи дівчину але як на зло її ніде не було. Піднявшись на другий поверх чоловік підійшов до дверей які находились в кінці коридору (кімната міс Пак де заховалась Мин).
***
Мин Хён:
Раптом почула як хтось підійшов до дверей. Я швидко кинулась у шафу і закривши їх затамувала подих. Двері повільно відчинились і в кімнату ввійшов чоловік, він почав все перевертита шукаючи мене, і от побачивши шафу направився до неї а точніше до мене.
"Рятуюте! Я не хочу вмирати, тільки не тепер ! Ві будь ласка рятуй ти остання моя надія"
Далі буде 🙂
ВИ ЧИТАЄТЕ
Насправді демони також уміють любити {ЗАВЕРШЕНО}
FantasyЖиття, яке гарне слово, але це саме життя інколи буває так не передбачуване і таке не справедливе...Ніби думаєш у мене є ще все життя по переду...А якщо ні... А якщо тобі скажуть що в твоєї мами рак і її не можливо вилікувати і находиться людина яка...
