Насправді демони також уміють любити {ЗАВЕРШЕНО}

Смисил життя втрачений

-Ало,ти що хотів?
-Чого не відповідаєш я тобі вже 5 раз надзвонюю!
-Та не кричи ти так,в мене перепонки лопнуть...
-Мин давай залишай блудити по будинку.Ти потрібна дома
-Тільки не кажи що щось з мамою..
-Прийдеш все розкажу - сказав Чон і відключився.
Поклавши телефон і книжку в сумку спустилась в низ.
Дома я вже була чезе п'ять хвилин.Зайшовши в середину я побачила як Чонгук з кимось говорить ,побачивши мене відклав телефон і підійшовши сказав
-Мин,ти тільки не хвилюйся....Навіть не знаю як сказати ....
-Кажи як є не тягни..."не люблю довго чекати"
-Твоя мама в лікарні.
-Щооооо Чонгук чого ти мені зразу не сказав,що ти стоїш поїхали давай...
*Лікарня*
Коли повідомили,що мама хвора у мене опустились руки...Я ішла по тротуару не знаючи куди і що буде потім в цей момент я хотіла лиш одного,щоб матуся вижила.
"Я все,все зроблю навіть життя віддам тільки моя мама б вижила"
-Ти в цьому впевнена?!
Піднявши голову я побачила силует якогось хлопця.
-Ти хто такий?!- з злості викрикнула я.
-Тихо,тихо не треба кричати,чи ти не хочеш врятувати свою маму?-сказав він з злобною ухмилкою.
-Звідки ти знаєш про мою маму, ти хто такий чорт забирай!
-Хах все дуже просто я демон, Ким Тхє Хен.
Після цих слі в мене пересохло в горлі , а він продовжив
-Я зможу врятувати твою маму,але ти маєш в мене попросити.
Довго вагаючись я всежтаки вирішила спробувати "Була не була"
-Будь ласка Ким Тхє Хен врятуй мою маму -з слізьми на очах попросила я. В цу ж сикунду появилась та сама книжка яку я підібрала в закинутому будинку і відкрившись на третій сторінці засвітилась,сама цього не розуміючи я взяла ніж який з'явився разом з книжкою і порізавши руку,поклала її на сторінку де була надпісь великими літерами "КОНТРАКТ З ДЕМОНОМ".Раптом в мене нестерпно закололо серце і я знепритомніла,остайнє що я почула
"В тебе є лише 40 днів після цього, ТИ помреш"...