All my hope is in your eyes

Частина 5

І ось, я йду за цим хлопцем не знаючи куди він може мене привезти. Мама в дитинстві вчила не довіряти незнайомим людям, тим більше йти з ними кудись.
Але я не могла не піти, навіть силует цього хлопця вселяв довіру. В нього такі широкі плечі, що здавалося зможуть захистити мене від будь-чого в цьому світі. А очі, які чарують з першого погляду, карі і такі бездонні. В цих очах я побачила надію, яку напевно так довго шукала. В зв'язку з останніми подіями, я тільки і змогла розгледіти його лице, адже він сидів так близько, а от на все інше не було часу. Але зараз я можу бачити його зі спини, в нього дуже красива статура, чорне волосся добре вкладене, не те що моє, напевне стирчить в різні сторони. Одяг на ньому сидить просто ідеально, його коричневий плащ додає його образу елегантності, серйозності та зрілості. Я не впевнена чи в житті зустрічала таких красивих чоловіків.

Ми вийшли з парку і направились до Намджунової машини, але як виявилось в ній ми будемо не самі, за кермом уже сидить водій. Невже він справді може позводити собі особистого водія, але дійсно, чому б і ні, робота в музичній індустрії досить таки прибуткова.

Сівши в авто між нами знову виникла незручна мовчанка, яку на цей раз перервала я
- Куди ми їдеми? І що взагалі будемо робити далі? -почала я

- Зараз ми поїдемо в готель, спочатку треба вирішити, де ти будеш жити, потім подумаємо що робити далі.

- Добре, як скажеш. До речі, можливо нарешті познайомимось нормально, а то ти про мене вже знаєш практично все, а я крім твого імені не знаю нічого. Я, до речі, Юна.

- Приємно познайомитись, Юна. Ім'я ти моє вже знаєш. Я репер в корейській групі,яка називається BTS,можливо чула про таку?

- Серйозно?? Так я знаю про цю групу, але не чула жодної з пісень, вибач.

- Та нічого, це не обо'язково, я думаю в тебе ще буде нагода.

- Надіюсь.

-Це основне, що я мав тобі сказати про себе, так як через це можуть бути деякі проблемки. Але я надіюсь, що все буде добре. Так як ми вже майже приїхали, скоро ти познайомишсяз іншими учасниками групи. Надіюсь вони тобі сподобаються.

Ми зайшли в шикарний готель з високими стінами. Зі стелі звисали пишними наче грона винограду велетенські люстри, які одразу привертали до себе увагу відвідувачів. Поки я ловила гав і розглядала все кругом, Намджун вже взяв ключ від наших, як я зрозуміла, номерів і направився в сторону ліфта. Я пришвидшила свій крок і за кілька секунд вже стояла біля нього.