Мій шкільний ворог - Чон Чонгук

Рятівник

Можливо зараз поводжуся по дурному, але я вирішила піти на зустріч з Гуком. Хосока я не беру ні в якому разі. Я все спокійно налагоджу, а як ні, то постараюся на нього надавити через Дехві.
Pov Джина
Я сказала Хо, що у мене появилися справи і я пообідаю пізніше. Він звичайно злився за це, але відпустив мене взявши з мене слово, що я попіклуюся про себе. Я не спішачи йду на дах і сідаю чекати Гука. Знаєте, зазвичай запізнюються дівчата, але Чонгук вирішив повипробовувати моє терпіння. Я вже придумала різний розвиток подій поки його чекала. З роздумів мене вивів звук дверного замка. Мене хтось закрив, точніше не хтось, а Чонгук. Як я не здогадалася, що він не захоче просто так зі мною говорити. На даху поганий зв'язок Чонгук може сказати, що я відпросилася додому. Тому шукати мене ніхто не буде. Хіба, що Хосок. Але коли він помітить і зрозуміє, що я не могла просто так піти. Він здогадається куди потрібно йти? Я так себе на крутила, що знову почала плакати. У мене вже стало традицією плакати на даху.
Раптом хтось відчиняє двері і я там бачу...
-Джии, що з тобою сталося?
Pov Джина end

Pov Хосок
І так завжди. Ніколи Джина про себе не дбає. Які є важливіші справи за їду? Я її знаю - якщо не встигне поїсти вчасно, то буде цілий день ходити голодна. Все, зараз їй занесу булочку і сік. Краще щось, ніж нічого.
Коли я зайшов у клас Джини, то не міг її ніде найти.
- Вибач, ти не бачив Пак Джину? - спитав я в якогось хлопця.
- Ні, вона ще не приходила в клас. - сказав він. Я махнув у знак подяки і пробігся очима по класі. Я не побачив Чонгука. До початку уроку залишалось 10 хвилин, а її ніде нема. І тут я почав думати куди б вона могла піти. За цей час, що ми дружимо, то часто буваємо у трьох місцях: танцювальний клуб, спортивний зал і шкільний дах. Так, як всі ці кабінети закриті, мені довелося взяти ключі.
І ось я біжу на дах, повертаю ключ і бачу таку картину: сидить моя Джина, уся в сльозах і різко від страху розвертається до мене.
- Джи, що з тобою сталося?
- Оппа, Чонгук...- затинаючись через сльози сказала Джина. Її тендітні плечі здригалися, а руками вона прикривала лице. Я був такий злий!
- Не переживай Джин-Джин, ми з ним розберемося - я так стримувався, щоб прямо зараз не налубцювати Чонгука. Цей хлопець забагато собі дозволяє. Я швидко підійшов до Джини, повитирав її очі від сліз і обняв так міцно, як тільки міг. В цей момент вона трохи заспокоїлась і поклала свою голову на моє плече. Ми так стояли би ще довго, якби не шкільний дзвінок.
- Ти впевнена, що себе добре почуваєш?
- Абсолютно - вже життєрадісніше сказала Джина.
- Ну тоді вперед - я взяв її за руку і ми пішли на уроки.
Pov Хосок end

Pov Чонгук
Так зараз уже час йти на зустріч з Джиною. Вже так не терпиться побачити її лице коли вона буде випрошувати свої навушники назад. З роздумів мене вивела вчителька.
- Чонгук, зайди будь ласка на кафедру?
- Це терміново?
- Так, це на рахунок твоїх змаганнь- я не хотячи поплівся за вчителькою і зовсім забув про час. Коли вона закінчила, то мене ніби осінило і я побіг на призначене місце. Як я підійшов до дверей, то побачив Джину, яка плаче? Чому ця дівчина завжди плаче? Це через навушники? Стоп...а хто це біля неї? Ну звісно ж Чон Хосок. І раптом в цей же момент, він підходить і обнімає Джину. Не зрозуміло чому, мене охопила злість. Мені не подобається Джина, але більше мене бісить Хосок. В її очах він лицар, який завжди її виручає. Аххха, теж мені. Я зжав руки в кулаки і пішов на уроки.
Pov Чонгук end

Pov Джина
Я заходжу в клас і бачу, що біля мене знову сів Чонгук. Мені навіть дивитися на нього не хотілося, такий він був мені противний. Урок тягнувся дуууже довго і я просто вже терпіла, щоб зірватися з місця і вибігти з класу. І ось мої молитви були почуті, але перед тим, як йти на перерву моя вчителька попросила мене витерти дошку.
Pov Джина end

*Автор*
Чонгук провів Джину очима і вийшов з класу, як раптом, одразу ж його схопив Хосок і "припечатав" до стіни.
- Давай розбиратись по чоловічому
Чон Чонгук!

Дякую, що читаєте мій фанфік 💜 Незабаром вийдуть наступні глави🥰💜💜💜