Один дотик

5. Ідеальність

В нашому житті часто бувають моменти, коли ми продумуємо, що було б якби я зробив тоді по іншому. Або що буде через десять хвилин?
Ти плануєш кожен крок, розраховуєш на певну ситуацію, будуєш певний конкретний діалог, промовляєш свої слова. Цей день став винятком, тому що, я пообіцяла собі не загадувати на майбутнє і знаєте, це було хорошою думкою.

Сонце сяяло, як і моя посмішка у той вечір. Вона просто не сходила з мого обличчя.

Захоханість. Ніжність. Ці метелики у животі.

Я просто не вірила, що все може бути настільки ідеально. Тому що раніше здавалось, що моє життя і така ідеальність - несумісні речі.

Ми гуляли цілий вечір.

Ми насолоджувались кожним моментом. Насолоджувались кожним кроком, кожним словом. Кожним дотиком.

Він сказав, що вітер дуже гарно розвіює моє волосся. І дійсно, вітер був теплий і ніжний, як і він в той вечір.

Я ніколи не думала, що моє життя може так швидко змінитись. Так воно змінювалось, але повільно і ніжно, як той теплий вітер. Але ніколи так кардинально, проте зустріч з ним доказав протилежне.

Увесь той вечір був теплий і ніжний, здавалось, що уже наступає тепла весна. В моєму серці вона вже правда настала давно.

Ми дуже довго гуляли, проте ніхто не втомився і ми кайфували від проведеного разом часу.

Здавалось ми вже обійшли все, що можна і обговорили усе на світі. Але ми все ж кудись йшли, все ж говорили про щось.

Ми розуміли один одного з пів слова. Мені здавалось, що ми не знаємо один одного вічність. Ми відчували один одного просто тримаючись за руки. Проте відчували, що цього стає все більше і більше недостатньо.

І тому, коли ми вийшли на набережну, побачили той красивезний захід сонця, палаюче небо, красивезне сонце. Тоді ми зрозуміли, що все.

Так.

Перший поцілунок, як в голівудських фільмах. На гарному заході сонця, коли ви одні, коли ви двоє хотіли цього.

Ідеально.

Ми просто насолоджувались цим моментом,  почуттям мінімальної близькості, солодкими губами один одного.

Ми з самої першої зустрічі розуміли, що ми призначені один для одного.

Він це і сказав:
-Ти ж знаєш, що, щоб не трапилось, ти і так залишатимешся моєю
Ну і звісно моя сильна і незалежна відповідь, в стилі:
-Я ще не твоя
-нууу ти ж сама сказала "ще". Я буду старатись, щоб це "ще" зовсім скоро зникло
-не мрій

і знову ще один дотик твоїх губ. ніжний.

та й так і проходив увесь вечір. Ми гуляли, сміялись і насолоджувались присутністю один одного і дотиками наших губ.

І ми не відчували, як йде година за годиною. Здавалось, що пройшло лише декілька хвилин. Хотілось більше.

І коли мені зателефонували, як завжди, в самий незручний момент,  я лише тоді зрозуміла, що уже десята година, і трохи пора повертатись додому.

То ж все хороше колись завершується, так і ця прогулянка мала своє завершення.

ніжне солодке завершення.