Початок літа. В таборі напів кровок у всю кипіло життя. Напів боги намагалися достойно прожити кожну його мить. На арені було чути лязкіт мечів і свист стріл.
-Здавайся з тебе вже піт капає - Чорнявий хлопчина наносив удари і підколював свою противнтцю.
- І не подумаю - дівчина дуже схожа на нього уміло виверталася від ударів меча хлопця. Момент і її зброя лежить неподалік від неї, а вона сама придавлена до землі коліном свого опонента.
- Ну, що сестричка ч тебе знову переміг - поки хлопець радів перемозі, дівчина скинула його ногу з себе. Встала напроти нього і, дивлячись йому у очі, зробила підсічку. Потім приставила його ж меч йому до горла і з усмішкою відповіла.
- Ні братику. Все-таки перемога за мною - вона усміхнулася і допомогла брату встати.
- Молодець тільки третій рік у таборі, а вже кладеш на лопатки героя Олімпу.
- Ну в мене був хороший вчитель - після цих слів хлопець гордо підняв голову.
- Персі! Персі Джексон! - до них підбігла блондинка з сірими очима - Привіт Мері - Вона привіталася і з дівчиною.
- Привіт Анабет. Що за кіпіш?
- Хірон збирає старост у великому домі.
- Я сподіваюсь це не ще одне завдання - він втомлено видихнув, а потім звернувся до сестри. - Йди в будиночок, вітпочинь від тренувань.
Потім в компанії Анабет він пішов до вчителя всіх героїв.
Дівчина кивнула старшому братові, повернула меч у вигляд кулона і пішла в будинок Посейдона.
А поки вона прямує табором розповім про неї більше. Отже, Мері Аров - дочка Посейдона. Дівча з синіми, як море підчас шторму очима. Чорним до лопаток волоссям, деякі пасма якого пофарбовані в голубий. Злегка загоріла шкіра і пухкі губи. В свої чотирнадцять років вона була високого, як на свій вік росту.
Коли дівчині було дванадцять років її мама померла захищаючи дочку від циклопа. Після цього Посейдон привів її в табір. Персі і Тайсон були безмежно раді появі молодшої сестри. Джексон взявся сам вчити Мері бою на мечах. Та більше їй до вподоби було стріляти з лука разом з дітьми Аполона. А найбільше задоволенням вона отримувала коли вчилася керувати водою з Персі. На диво це виходить у неї досить добре.
Так стоп щось мене занесло у минуле. Повертаємося в теперішнє.
Мері вже підійшла до будиночку Посейдона. Зайшовши в середину вона закотила очі і пообіцяла собі вбити свого брата за знову розкидані шкарпетки. Та тим не менше вона прибрала за ним.
Так як вже вечоріло і наближався час до сну дівчина сходила в душ, переодяглася в піжаму і сіла читати книжку. ,,Міфи Давньої Греції" її тато подарував на день народження.
Почулися чиїсь кроки і в кімнату зайшов Персі. Він тримав у руках два конверти з намальованим на них тризубом. Хлопець відав одного їй.
- Що це?
- Прочитай і дізнаєшся.
Мері почала читати в голос.
Кому: Мері Аров. Донці Посейдона.
Від Владики: Зевса і богів Олімпу
Шановна Мері Аров запрошуємо вас на Божественний Бал. Відбудеться він у неділю. Обов'язково візьміть з собою цей лист.
Дочитавши дівчина підняла погляд на брата.
- В тебе те саме написано?
- Так - Персі задумливо відповів - Ой не думаю, що це несе щось хороше. - а потім додав веселіше. - Ну, що сестричка готуй плаття. Це вже завтра. - він розсміявся побачивши її вираз обличчя знаючи, що вона ненавидить сукні, спідниці, косметику і все в цьому дусі.
- Прийдеться просити в дітей Афродіти.
- Ну все давай спати завтра важливий день.
Світло в будиночку погасло. Брат і сестра по засинали думаючи, що принесе їм завтрашня подія.
